субота, 3 січня 2015 р.

 ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ  КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ 

Вікторія Касьяненко,  вчитель історії загальноосвітньої  школи  І-ІІІ  ступенів   № 2 м.  Гайворон Кіровоградської області

         Анотація. У статті розглянуто проблему необхідності оновлення навчальних технології у навчальних закладах. Показано можливість використання технології формування критичного мислення на уроках історії. Окреслено зміст цієї технології, що складається з трьох стадій: виклику, осмислення і рефлексії. Складено перелік методів і прийомів, що можуть використовуватись на різних етапах (стадіях) проведення уроку.

Нинішні події обумовлюють соціальний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини – виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення. Але життя підтверджує, що випускники шкіл не завжди здатні самостійно розв’язувати проблеми, їм бракує ініціативи, творчої уяви, винахідливості. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових
політичних, економічних або інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана [6, 7]. Такий стан справ вимагає якісно нового підходу щодо підготовки молоді до життя. Основна увага в школах повинна приділятися тому, щоб перетворити викладання навчальних предметів, зокрема історії, на процес дослідження.

Ефективне навчання потребує й використання технологій, що допомагають здобути знання, а також розвинути соціальні та інтелектуальні навички, необхідні громадянам демократичного суспільства. Більш ефективними є підходи, спрямовані на те, щоб залучати учнів до активного, спільного, заснованого на критичному аналізі навчання. Психологи твердять і життя переконує, що найкращі результати у навчанні дають активні форми пізнання, коли знання здобуваються самостійно, в творчому пошуку кожного учня. Вчитель не повинен «підносити» дітям матеріал, він повинен вчити учнів самостійно шукати істину, робити власні висновки, застосовувати свої знання на практиці, тобто розвивати критичне мислення
         Під критичним мисленням розуміють не негативне ставлення до будь-чого (як це зазвичай мається на увазі у побутовій мові), а наукову оцінку позитивних та негативних рис явищ дійсності. Сергій Терно визначає критичне мислення як «наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження: чи мусимо ми його сприйняти, чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо» [5, 13]. Таке мислення характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю, тобто критичне мислення використовують для розв’язання задач, формулювання висновків, імовірнісної оцінки та ухвалення рішень.
Людина, що здатна критично мислити має власну думку і може її обґрунтувати; визнає можливість існування різних поглядів на проблему; пов’язує обговорювану проблему з життям, власним досвідом; вміє вислухати позицію іншого й бути стриманим і коректним в разі незгоди з іншим. Таким чином, людина здатна критично мислити є повноправним членом суспільства. Така людина не лише виживе в сучасному соціальному середовищі, а й реалізує свої здібності, буде толерантно ставитись до інших і, саме головне, забезпечить прогресивний розвиток людства.
З метою розвитку критичного мислення учнів необхідно керуватися такими засадами викладання історії:
- по-перше, формування в учнів стійкого пізнавального інтересу до предмета шляхом актуалізації матеріалу, мотиваційної діяльності, практичного застосування набутих знань.
- по-друге, розвиток культури розумової діяльності учнів у процесі проблемного, дослідницького, евристичного осмислення історії. Адже «найважливіше завдання цивілізації – навчити людину мислити» (Т.Едісон).
- по-третє, створення умов для розвитку навичок самостійного здобуття історичних знань: «Знання тільки тоді знання, коли вони здобуті зусиллям власної думки, а не пам’яті» (Л.Толстой).
- по-четверте, формування досвіду використання набутих історичних знань для розв’язання практичних завдань, застосування їх у конкретних життєвих ситуаціях: «Не досить знати, необхідно й застосовувати» (Й.Гете).
Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу. Навчання здійснюється у три стадії:
 1) виклик;
 2) осмислення;
 3) рефлексія [2, 59].
Перша стадія (виклик) – актуалізує наявні знання учнів, збуджує інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюється проблема та визначаються цілі вивчення матеріалу. Для цього слід використовувати різноманітні прийоми:
а) «мікрофон», коли кожен учень коротко говорить в уявний мікрофон, чому ми вивчаємо ту чи іншу тему чи, що він вже знає по даному матеріалу;
б) метод «очікувань», діти говорять, що вони очікують від даного уроку;
в) метод «вільного письма», коли учні не знаючи матеріалу, прогнозують подальший розвиток подія, а потім порівнюють свої думки з фактичним матеріалом;
г) «мозковий штурм», коли вчитель пропонує проблему, яка записана на дошці, потім всі учасники штурму висувають свої шляхи розв’язання даної проблеми. Всі висунуті ідеї записуються на дошці;
д) прийом «ЗХВ», коли на початок вивчення нової теми учні записують в таблиці те, що їм вже було відомо з нової теми в колонці з буквою 3, тобто "Знаю". Далі в колонці під буквою X – "Хочу знати", в останній колонці під буквою В –  "Вивчу" (над чим працювати додатково).
Ці прийоми доцільно використовувати саме на етапі виклику, тому що:
- по-перше, прийоми пробуджують інтерес кожного учня до уроку, дитині цікаво, чи справдяться прогнози, очікування;
- по-друге, діти вчаться аналізувати, пов’язують відомий матеріал з новим;
- по-третє, учні мають можливість висловити свою думку, а потім самостійно перевірити правильність своїх суджень.
Педагогічний результат етапу полягає у підвищенні мотиваційної, інформаційної і комунікаційної складової особистості учня.
Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу. Відбувається основна змістовна робота учня з текстом, причому поняття "текст" варто розуміти досить широко: це може бути будь-яке джерело, а також розповідь вчителя, відеоматеріали тощо. У процесі роботи учнів з новою інформацією вчителю доцільно використовувати методики групового навчання. Згідно з матеріалами проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення», «груповим є навчання, коли учні працюють разом у парах чи невеликих група, спільно розв’язують проблему, аналізують спільну тему або приходять до порозуміння заради створення нових ідей» [4, 13]. На уроках, де для вивчення визначено великий обсяг матеріалу, доцільно організувати роботу учнів у малих групах, парах. На даній стадії використовуються такі прийоми і методи, як:
- «фішбоун» (в перекладі «рибний кістяк»): голова – питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні кісточки – суть понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть.
- «рафт». Назва являє собою скорочення: Р (оль) – А (удиторія) – Ф (орма) – Т (ема). Ідея полягає в тому, що учень пише текст не від своєї особи, а від імені історичного персонажа (король, селянин, революціонер і т.д.). Потім вибираємо, для кого будемо писати, і визначаємо стиль створюваного тексту. Це може бути лист, замітка в газету, скарга чиновнику тощо.
Під час роботи учнів на стадії осмислення матеріалу необхідно значну увагу приділяти історичним термінам. Адже, якщо не знаєш терміни – не розкриєш зміст даної теми. Для цього використовуються такі методики розвитку критичного мислення, як «Діаграма Венна», гронування, кубування, сенкан. За допомогою саме цих методик учні можуть виділити риси, складові частини певного історичного поняття, порівняти його з іншим терміном. Діти вчаться аналізувати, систематизувати, використовувати матеріал. Плюс, ці методики – ще й гарна наочність, що дає змогу дітям краще запам’ятати інформацію. Значну роль у розвитку критичного мислення на уроках історії відіграють графічні організатори, які дають можливість порівняння, узагальнення, формують навички самостійної роботи. В першу чергу, це структурно-логічні схеми. Після роботи учнів з текстом доцільно щоб вони заповнити таблицю (прийом «Інсерт», або «Робімо позначки»), графи якої відповідають запропонованим позначкам:

+
-
!
?
- те, що вам добре відоме
- те, що для вас нове

- найбільш важливі думки
- фрагменти, що викликають у вас запитання
        
         Головна умова полягає в тому, що учні повинні заповнити таблицю, не виписуючи ті чи інші положення з тексту, а власними словами. Заповнена таблиця стає основою для подальшої роботи: вчитель може запропонувати зробити висновок: «Що нового ми дізналися з цього тексту?», «Які запитання виникли підчас вивчення тексту?» тощо.
         Під час розповіді учнів чи аргументації власної позиції широко використовуються на уроках історії методи «Прес», «Незакінчене речення», «Тільки хвилина». Ці методи допомагають дітям упорядкувати власні думки, й у чіткій і стислій формі висловити власну позицію.
Третя стадія в технології розвитку критичного мислення це – міркування або рефлексія. Під час цієї стадії учень повинен осмислити вивчений матеріал і сформулювати свою особисту думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Методичними прийомами виступають написання есе, проведення дискусії, складання схем, методики «Лінія громадської думки», «Займи позицію», «Дискусійна шкала». Після вивчення матеріалу в кожного учня сформувався свій погляд на подію. Ці види діяльності допоможуть нам з’ясувати, які позиції можуть існувати  в класі щодо вивченого питання, як учні засвоїли дану тему, який матеріал їм найкраще запам’ятався. До того ж, кожен матиме можливість, обґрунтувати свою позицію, порівняти свої думки з поглядами інших, заповнити ті прогалини в знаннях, які, можливо, утворилися підчас уроку (хтось щось недослухав тощо).
Результат цього етапу полягає в усвідомленні способів набуття та обробки інформації, корекції своїх установок, дій, розмірковувань.
         Отже, саме життя вимагає від нас впровадження в практику методик розвитку критичного мислення. Адже діалоговий характер методик сприяє активізації роботи всіх учнів, дає дітям впевненість в свої силах, поштовх до оволодіння новими матеріалами. Зростає зацікавленість предметом, бажання здобути більш глибокі знання. На цих уроках учні виробляють вміння працювати колективно, а також швидко та якісно опрацьовувати тексти, аналізувати матеріал, чітко висловлювати власну думку, слухати та поважати погляди інших, зображати схематично свої знання. Уроки, де значна увага приділяється розвитку критичного мислення це – творчі, цікаві уроки, де кожен учень – головний актор, і тільки від його дій залежить подальший хід уроку. Завдяки використанню технології розвитку критичного мислення ми виховуємо «гармонійно розвинену особистість», яка зможе самостійно вирішувати проблеми і шукати та знаходити життєву істину. Адже, «не тільки сама істина дає впевненість, але й пошук її» (Б. Паскаль).


Бібліографія

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2000. –  159 c.
2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Харків, 2011. – 176 с.
3. Курилів В.І. Методика викладання історії: Навч. Посібник. – Харків, Торонто, 2008. – 256 с.
4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. – К., 2004. – 192 с.
5. Терно С. О. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти – Запоріжжя, 2009. – 268 с.
6. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. Наук. ред., передм. О. І. Пометун. – К., 2008. –             220 с. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://firstedu.com.ua
7. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект. Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007

17 коментарів:

  1. У роботі описано багато різних форм і методів роботи щодо розвитку критичного мислення. Всі вони заслуговують на увагу. Повністю розділяю думку, висвітлену у статті, про те, що навчання повинно мати дослідницький характер. Лише за таких умов учень навчиться самостійно мислити, самостійно розв’язувати проблеми. Зрозуміло, що кожен учитель із великої кількості різних прийомів вибирає той, який буде найефективнішим для організації навчального процесу в конкретному класі, впливатиме на результативність учнів. Особисто в моїй практиці, наприклад, «не прижився» прийом «Сенкан», а от «Дискусійна шкала», «Діаграма Венна» дуже є доречними й ефективними на уроках української літератури.
    Які із перелічених у статті методів і форм роботи ви найчастіше використовуєте у своїй практиці і які, на вашу думку, є найефективнішими сьогодні?

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую за коментар. Враховуючи, що навчальна програма з історії майже щороку змінюється, без розвитку критичного мислення учнів нам, вчителям суспільствознавчих дисциплін, не обійтися. Мені найбільше подобаються такі методи, прийоми роботи на уроці, які дозволяють учням висловлювати свою думку. Наприклад, метод «вільного письма», «Лінія громадської думки», «Займи позицію», «Дискусійна шкала», «Рафт» ... Це корисно для дітей і дуже цікаво для вчителя. Інколи почуєш такі речі, про які навіть і не думала...

    ВідповістиВидалити
  3. Описані в статті методи та прийоми імпонують моїй роботі, як учителя. Ви правильно підмітили, що використовуючи нетрадиційні підходи до викладання предмету, зацікавлює, спонукає до пошуку, до висловлювання власних думок. Історична наука не може розвиватися без таких складових. Як Ви думаєте, чи готові вчителі до впровадження таких методів та прийомів?

    ВідповістиВидалити
  4. Дякую за змістовну статтю! Дуже зацікавив метод "фішбоун". Спробую застосувати у власній роботі!!!

    ВідповістиВидалити
  5. Я думаю , що методика розвитку критичного мислення допоможе підготовити випускника, який повинен бути нелише компетентним у своїй справі , але міг брати на себе відповідальність за виконання суспільно важливих завдань, довитити їх до завершеного кінця. Спасибі. Дуже цікава стаття.М.Захаренко.

    ВідповістиВидалити
  6. З вами погоджуюсь , що методика розвитку критичного мислення дає дітям впевненість у своїх силах, поштовхом до оволодіння новими матеріалами, зростає зацікавленість предметом. Учні вчаться висловлювати власну думку і слухати та поважати погляди інших, а це дуже важливо. Дякую!

    ВідповістиВидалити
  7. Дякую за цікаву і корисна статтю. Дуже важливо навчити дітей мислити критично, щоб учні могли правильно поставити запитання, були спроможні направити увагу в правильне русло, роботи висновки та знаходити рішення, Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя і стаття розкриває методи і прийоми як цього досягнути.

    ВідповістиВидалити
  8. Застосовую елементи технології розвитку критичного мислення на уроках інформатики вже не один рік і цілком погоджуюсь з вами, Вікторіє Олександрівно, що учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Успіхів і натхнення вамі вашим учням!

    ВідповістиВидалити
  9. Стаття дуже змістовна, цікава, подано багато методів та прийомів критичного мислення. Дана технологія є сьогодні тією життєздатною перспективою розвитку «науки мислити». Педагогічний підхід до навчання у сучасної освіти повинен бути саме таким. Дякую за статтю! Творчих Вам успіхів!

    ВідповістиВидалити
  10. Вікторія Олександрівна! Спасибі що підтримали ініціативу про провелення Майстер класу. Може спільно з Красножон О.В. на 13.02.Дякую.

    ВідповістиВидалити
  11. Сьогодення вимагає від учня бути компетентним, мати свою власну думку та вміти її аргументовно довести. В роботі з учнями початкової школи теж використовую елементи технології розвитку критичного мислення. Дуже сподобався прийом ЗХВ та "рафт", хочу переладнати їх на рівень молодшого школяра і використати в своїй роботі. Дякую за статтю!

    ВідповістиВидалити
  12. .З цікавістю прочитала матеріал, оскільки питання підняті у статті близькі до проблеми над якою працюю я. Вітаю все, що допомагає дитині у майбутньому без страху починати самостійне доросле життя. Переконана, що таких уроків ваші учні чекають з нетерпінням. Бажаю успіху!

    ВідповістиВидалити
  13. Ознайомилася, як Ви втілюєте в практичну діяльність методику з розвитку критичного мислення. Мені сподобалися форми роботи, завдяки яким Ви залучаєте учнів до активного здобуття знань, до творчої діяльності. Адже, учні, які критично мислять, менше піддаються впливові та мають більш захищену систему поглядів.Усвідомлюючи свої знання, вони краще підготовлені до творчого застосування нової інформації. Обов'язково започаткую в практику роботи прийом "ЗХВ", методи "фішбоун"та "рафт". Дякую за статтю. Успіхів Вам!

    ВідповістиВидалити
  14. Цікава і корисна стаття!! Дякую! Творчих успіхів!

    ВідповістиВидалити
  15. Дякую за змістовну та корисну статтю, деякі методи використаю в своїй роботі.Успіхів у Вашій нелегкій праці!

    ВідповістиВидалити
  16. Цікаво і змістовно написана стаття,саме чітко відображена робота творчого вчителя та з цікавими і новими ідеями. Прийом "ЗХВ " мене зацікавив. Бажаю Вам успіхів і творчості. Олена Злагоднюк

    ВідповістиВидалити
  17. Ірина Береза31 січня 2015 р. о 14:10

    Поділяю думку, що на сучасному етапі урок має бути дослідженням, адже вже час відійти від стереотипів стандартності. Сподіваюся, зазаначені методи та прийоми роботи на уроці, стануть у нагоді багатьом колегам. Успіхів!

    ВідповістиВидалити