субота, 17 січня 2015 р.

ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ  ГЕОГРАФІЇ  ТЕХНОЛОГІЇ   ІНТЕНСИФІКАЦІЇ   НАВЧАННЯ НА  ОСНОВІ ОПОРНИХ СХЕМ ТА  ЗНАКОВИХ МОДЕЛЕЙ   В. ШАТАЛОВА.

Василь Мацібора, директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Казавчин Гайворонського  району  Кіровоградської області


В даній статті  розкривається роль опорних схем на уроках географії, які сприяють розвитку географічної думки, розумінню складних для розуміння явищ, доповнюють зміст уроку, формують зорову і моторну пам′ять. Їх цінність полягає в тому, що вони не мають другорядних деталей. Це допомагає краще і надовго запам’ятати факти, чіткіше уявити предмет або географічні явища.


В наш час є багато форм і методів викладання курсу географії в школі. Одним з ефективних методів є використання методики опорних схем і конспектів, яку розробляв   В.Ф.Шаталов.
Опорні схеми повинні являти собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними, наведені приклади географічних назв. Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності
Під час пояснення з використанням опорної схеми вчителю легше навчити дітей порівнювати, відокремлювати загальне  і відмінності у явищах і предметах. Крім того він підбирає питання, відповісти на які учні  зможуть з використанням знань, які отримали за допомогою опорної схеми. За допомогою опорної схеми вчителю зручно проводить урок методом  проблемного викладання.
         Опорна схема спрощено відображає і саме явище  і зв'язки між його окремими сторонами. Звільняючи наше сприйняття від другорядних деталей, схема допомагає краще зрозуміти головне, усвідомити те, на що іноді потрібні багато сторінок тексту.  Схеми можна використовувати  як в економічній, так і в фізичній географії.
Основні  методичні прийоми у використані опорних схем:
1. З першого уроку необхідно познайомити учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем.
2. Новий навчальний матеріал вчитель пояснює чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі.
3. Після пояснення нового матеріалу по темі вчитель проводить стисле пояснення конспективних слів опорних схем.
4. Учням надається час, щоб перемалювати схему в зошит. Якщо опорна схема розмножена як роздатковий  матеріал, то учні можуть підклеїти її в зошит або оформити  папку з файлами.
5. Під час підготовки домашнього завдання учням рекомендується:
- відтворити зміст конспекту, виконаного на уроці по підручнику і звірити його з конспектом у зошиті;
- відтворити по пам’яті опорну схему. Батьки повинні співставити відповідь сина, або доньки з оригіналом виконаним на уроці;
- на наступний день, перед перевіркою знань на уроці, знову необхідно відтворити опорну схему і повторити визначення понять.
Під час перевірки знань на уроці оцінка за письмове або усне відтворення опорної схеми залежить тільки від підготовки самих учнів.
6. Крім письмового відтворення опорної схеми необхідно постійно робити і усне опитування біля карти.
7. На перших порах при усних відповідях можна дозволяти учням користуватися опорними схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладання теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою.
Для вчителя який  володіє  комп’ютерними  технологіями легко  створювати і  розмножувати опорні схеми. В своїй  роботі використовую програму PowerPoint, як зразок  розглянемо   дві  опорні  схеми  з фізичної  географії  в  6  класі.

Тема. Літосферні плити, наслідки їх переміщення.
І смисловий блок. Що таке літосферна  плита.   
Літосферні плити  - найкрупніші блоки літосфери завтовшки 60-1000 км, які рухаються одна відносно одної. Вони  пересуваються по астеносфері горизонтально і вертикально.
ІІ смисловий  блок. Теорія дрейфу материків
250 млн. років тому, усі материки становили єдиний величезний масив суходолу — суперконтинент Пангею. Приблизно 200 млн. років тому Пангея розкололась вже на два суперконтиненти — Лавразію та Гондвану. Приблизно 65 млн. років тому почали формуватись контури сучасних материків і океанів. Гіпотеза  дрейфу материків була вперше висунута А. Вегенером.

ІІІ смисловий  блок. Наслідки руху  літосферних плит

1.Літосферні плити зіштовхуються між собою, насуваються або підсуваються під континент. Крім того, вони можуть зміщуватися одна відносно одної вздовж лінії розломів.
2. Як наслідок зіткнення плит є утворення гірських систем  та океанічних  жолобів, коли плити розходяться утворюються розломи (рифти) або серединно-океанічні хребти.
IV смисловий  блок Причини і  види рухів літосферних  плит

Сили, що здатні рухати плити літосфери, зароджуються всередині нашої планети. Тому їх називають внутрішніми силами Землі
Вони виникають під час розпаду радіоактивних речовин і переміщення розплавленої речовини у верхній мантії. Внутрішні сили штовхають літосферні плити.
Розрізняють повільні горизонтальні і вертикальні рухи земної кори.
Рухи літосферних плит вказують, що на земній поверхні є відносно стійкі й рухомі ділянки.

Платформи - порівняно стійкі ділянки земної кори, частини літосферних плит, на яких розташовані материки та океани.

Сейсмічні пояси – рухомі ділянки, які знаходяться на межі стику літосферних плит. Вони співпадають з місцями глибинних розломів на суходолі та в океанах.

Тема. Вітер: причини виникнення, напрям, сила, швидкість,  їх визначення за допомогою сучасних приладів та на око (візуально). Місцеві вітри.
Умовні позначення:      Р – високий  атмосферний  тиск
                                        Р- низький атмосферний  тиск
                                        t – температура повітря
                                         З – зима
                                         Л – літо
 - холодне повітря
                                       - тепле повітря
І смисловий блок. Що таке вітер.
Переміщення повітря в горизонтальному напрямі називається вітром.
При цьому повітряний потік переміщується з області з високим тиском в область, де тиск нижчий
ІІ смисловий блок. Причини утворення вітру.
Причиною вітру  є різні  температури поверхні Землі та  нерівномірний розподіл атмосферного тиску по земній поверхні. При цьому повітряний потік переміщується з області з високим тиском в область, де тиск нижчий.
ІІІ смисловий блок. Утворення бризу.
Бризи - місцеві вітри, які вдень дмуть з моря на сушу, а вночі - з суші на море.
Денний  бриз виникає в результаті того, що вдень суша нагрівається швидше, ніж море, і над нею утворюється область нижчого тиску, ніж над морем і повітря переміщується з моря на сушу.
Нічний береговий бриз дме з суші на море, оскільки в цей час суша охолоджується швидше, ніж море, і знижений тиск утворюється над водною поверхнею - повітря переміщується з берега на море.     
ІV смисловий блок.    Прилад для вимірювання сили та напрямку вітру.
Вітер характеризується швидкістю напрямом і силою Напрямок вітру визначається тією стороною горизонту, звідки дме вітер
Швидкість вітру вимірюється в метрах за секунду (м/с), кілометрах за годину (км/год), балах (по шкалі Бофорта від 0 до 12 балів)
Флю́гер — прилад для визначення напрямку і швидкості вітру
Анемометр  – це прилад для вимірювання швидкості потоків та напрямку руху повітря
Роза вітрів   — діаграма, яка показує повторюваність вітрів різних напрямків в даній місцевості (за місяць, сезон чи рік)
V смисловий блок.  Мусони. 
Мусони — стійкі вітри нижнього шару тропосфери, що протилежно змінюють свій напрямок два рази на рік. Зимовий мусон має напрямок з суходолу на море, літній — з моря на суходіл.
В теплу пору року поверхня материків нагрівається сильніше, ніж вода. Це приводить до досить значної різниці в тиску атмосфери над сушею й морем і до виникнення особливої циркуляції повітря, яку називають мусонною.. Літом, коли сильніше нагрітий суходіл, з моря дме вологий вітер — літній мусон, який приносить щедрі опади. Взимку ж, навпаки, утворюється потік з холодної суші на більш тепле море у вигляді сухого й холодного зимового мусону.

Бібліографія

1.     Громов П. А. Малюнок у вивченні фізичної географії
2.     Картель Л. М. Використання малюнка в навчанні географії.
3.     Опорные сигналы по географии-6. – М.: АПН СССР. – 1981.
4.     Освітні технології: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. О. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. — 256 с.
5.     Стадник О. Г. Загальна географія, 6 клас. Методичний посібник для вчителя.

6.     Шаталов В.Ф.  Куда и как исчезли тройки. – М.: Педагогика. – 1978.

8 коментарів:

  1. Зараз, коли навчальні програми перевантажені матеріалом, актуально використовувати на уроках структурно-логічні схеми. СЛС дозволяють за короткий час відтворити великий об"єм інформації. А ще краще, коли учні самі складають схеми. Заслуговують на увагу й основні методичні прийоми у використанні опорних схем, які Ви подали у статті.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дійсно, більший ефект дає не використання готових опорних схем а безпосереднє створення опорної схеми вчителем разом з учнями. Найкраще це робити при вивченні нового матеріалу. В процесі вчитель може включати елементи повторення, ставити проблемні питання. В 8, 9 класах, при вивченні деяких тем, підготовлені учні можуть самостійно створювати СЛС. Як варіант, можна поділити клас на групи кожна з яких складає опорну схему окремого смислового блоку теми. В підсумку уроку вся тема буде відображена в опорні схемі.

      Видалити
  2. За допомогою опорних схем на уроках географії учні краще запам’ятовують географічні явища, можуть швидко відтворити вивчений матеріал. Я теж використовую СЛС на своїх уроках.А ще добре коли є комп’ютер! Дякую !.

    ВідповістиВидалити
  3. Стаття дуже цікава, розкриває використання структурно-логіних схем під час Ваших уроків. Погоджуюсь із Вікторію Олександрівною, що дійсно Ваші прийоми та методи описанні в статті заслуговують на увагу. Дякую за статтю! Творчих Вам успіхів!

    ВідповістиВидалити
  4. Актуальний матеріал. Метод складання ОЛС сприяє кращому засвоєнню учнями матеріалу, розвиває уяву, пам'ять, мислення. Використовую їх як прийом ейдетики) Дякую за цікавий ілюстративний матеріал!

    ВідповістиВидалити
  5. Читаючи Вашу статтю я помітив що Ви використовуєте у своїй роботі таку програму як Power Point. Крім цієї програми, я ще застосовую таку програму, як Notebook вона є більш зручною для складання схем із учнями разом, тому що вона має більш розширені функції і дозволяє працювати поверх будь якої програми. Дякую за статтю.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ще до компютерів був ватман, туш кольорова чи фарби, плакатні пера і щіточки таким знаряддя ми створювали перщі ЛОС. Десь ще лежать вони згорнуті в рулон.
      Power Point і кольоровий принтер зробили революцію. Кристуюсь нею мабуть по інерції, знаю її можливості і голова зайнята лище творчим процесом. Вона ще дає можливість без проблем вставляти опорні схеми в тематичні презентації і все це відобразити на великому екрані.Такі опорні схеми дуже ефектно виглядять. Можна цікаво використовувати колір фону, робити звуковий супровід, підключати анімацію. У схеми появляється динаміка що підсилює дитяче сприйняття і запамятовування. Тут головне не передати куті меду.
      Про Notebook я не знаю. Я зрозумів що вона має. як програма. певні переваги. Думаю ми про це поговоримо при зустрічі Дякую за ідею..

      Видалити
  6. Використовуючи опорні схеми,дійсно можна значно прискорити та спростити роботу на уроках. Учневі, зафіксувавши у памяті невеликий за кількістю деталей але багатий за змістом малюнок, набагато легше відтворити навчальну інформацію, яку він містиь. Дякую вам за статтю.

    ВідповістиВидалити