неділя, 25 січня 2015 р.

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ В СИСТЕМІ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Віктор Марченко, вчитель трудового навчання загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Чемерпіль. Гайворонського району Кіровоградської області

         Актуальність обраної теми обумовлюється рядом факторів: необхідністю не стільки передавати учням власні знання, скільки навчити одержувати їх самостійно; важливістю одержання учнями комунікативних навичок і вмінь, тобто вмінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі.
Проектна технологія сприяють активізації процесу добування знань, розвивають самостійність і компетентність учнів, поєднують теорію з практикою, готують дітей до практичної успішної самореалізації.


 
Зміни, які відбувалися у нашому суспільстві, у виробничих відносинах, свідомості людей, впливають на  ставлення до трудової підготовки підростаючого покоління до праці та життя. Вони вимагають, щоб трудове навчання відповідало технічним, екологічним та соціальним потребам суспільства, було  гнучким, допомагало випускникам шкіл у професійному самовизначенні і ставленні, сприяло формуванню працелюбності та розвитку творчих здібностей.
 Тому сучасному вчителю для досягнення високого професіоналізму необхідне досконале знання педагогічних технологій та безперервна самоосвіта.
У сучасній загальноосвітній школі застосовуються різноманітні методики, технології, форми організації навчальної діяльності: традиційні та інноваційні, пасивні, активні та інтерактивні.
Використовуючи пасивні методики, коли учень виступає об’єктом навчання  і повинен засвоїти і відтворити матеріал , запропонований учителем, дійшов висновку , що діти  не вміють  співпрацювати один з одним і не завжди можуть вирішити  поставлені завдання. Тому стараюся  удосконалити ці традиційні методики більш продуктивними творчими видами діяльності, адже сучасний урок відрізняється змістом, методами та засобами реалізації, рівнем активізації діяльності учнів, структурою і темами.
Сучасний урок – це показник активності учнів. Чим меншу активність під час навчання  виявляє педагог і чим більше спонукає він учнів до активності, тим інтенсивніше стає розвиток учня. Використання на уроках учителем методу проектів допомагає розв’язати якнайкраще ті завдання, які ставить перед ним сьогодення. 
Основними елементами уроку трудового навчання є: практична діяльність, аналіз практики, дослідження і пошук. Цим видам трудової діяльності найбільше відповідає метод творчих проектів та інтерактивні технології навчання.
Суть  методу проектів. Слово „проект” у перекладі з латинської мови означає „кинутий вперед – план, задум тощо”.  Всі звикли до того, що проектування пов’язувалося переважно з інженерною діяльністю у різних галузях: машинобудування, приладобудування, архітектури і вважалось підготовчим етапом виробничої діяльності. Тобто, одна організація (відповідні спеціалісти) проектували, а інші спеціалісти виготовляли машини, будували будинки тощо. Але останнім часом уявлення про суть проектування, про сферу його застосування суттєво змінилися. Зараз проектування розглядається як особливий вид діяльності, що відрізняється  від  наукової та виробничої діяльності, а сфера його застосування охоплює і систему освіти.
Особливе місце займає метод проектів під час вивчення трудового навчання (технологій).
Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще в 1920-і роки нинішнього сторіччя в США. Американський філософ і педагог Дж. Дьюі, а також його учень В.Х. Кілпатрик  пропонували будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня. Надзвичайно важливо було показати дітям їх власну зацікавленість у знаннях, що здобуваються, що можуть і повинні  знадобитися їм у житті. Саме тут можна розглядати ту проблему, яка взята із реального життя,  знайома і значима для дитини, для рішення якої їй необхідно прикласти як і ті знання, що вона має, так і ті нові, які ще треба здобути. Де ці знання можна взяти? Вчитель може підказати нові джерела інформації або просто направити думку учнів у потрібному напрямку для швидкого пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно і спільними зусиллями вирішити проблему, застосувавши необхідні знання, можливо з інших областей, одержати реальний і відчутний результат. Рішення проблеми, таким чином, здобуває контури проектної діяльності. Зрозуміло, згодом реалізація методу проектів перетерпіла деяку еволюцію: народилась з ідеї вільного виховання, а  стала  в даний час інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.
Основна теза сучасного розуміння методу проектів  – «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати».
Теми  проекту повинні бути цікавими для учня,  мають відкривати можливості для самостійного висування і реалізації нових ідей, розвивати знання та вміння, які вже учень має,  відповідати можливостям і нахилам учнів, враховувати рівень матеріально-технічної бази школи, безпеку праці, час, який необхідний для виконання задуманого проекту, забезпечувати створення корисної і красивої речі, тобто одержаний результат має мати практичне застосування.
Самостійно  (під контролем і з допомогою вчителя) учні будуть працювати тільки тоді, коли це їм буде цікаво, тобто основним критерієм є – інтереси учнів.
Коберник О.М., Ящук С.М. та інші викладачі Уманського державного педагогічного університету імені П.Тичини пропонують проектну діяльність розглядати як чотири етапи діяльності учнів, а саме: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний.
У своїй роботі я поділяю проектну діяльність учнів на три етапи: організаційно-підготовчий, технологічний, заключний.
Організаційно-підготовчий етап.
             - учні обирають тему проекту із списку тем, роблять її обґрунтування;
         - визначають об’єм знань та умінь, які необхідні для виконання роботи;
- працюють із літературою (науковою, періодичною, використовують    інтернет                                          
- аналізують їх (за призначенням, складністю конструкції, оригінальністю, розмірами, кольором, дизайном);
 - пропонують різні власні конструкції виробу:
На цьому ж етапі учні здійснюють так звану екологічну експертизу, де вони мають дати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки виготовлення; обґрунтування використаної сировини.
     Технологічний етап. Учень виконує технологічні операції (виготовляє виріб), корегує свою діяльність, здійснює самоконтроль і самооцінку своєї діяльності. Оцінка якості.  Дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці.
     Заключний етап. Корегування технології виготовлення виробу (за необхідності); остаточний контроль; випробування проекту. Оформлення портфоліо проекту  (проектної папки). Самооцінка проекту. Підготовка до захисту проекту. підбиття підсумків роботи над проектом. Захист проекту.   
Кожний учень має знати на який термін розрахований той чи інший етап проектної діяльності, щоб орієнтуватися у часі, виділеному на виконання проекту. Оскільки на виконання проекту використовується не тільки урочний час, а й позаурочний, тому важливо правильно визначити терміни на кожний етап.
До творчої діяльності учні залучаються поступово. Для цього їм необхідно вміти обирати те (виріб, послугу), що треба виготовити, розробляти план виконання поставленого завдання, працювати з інформаційними джерелами з обраної теми, знаходити та аналізувати вироби-аналоги,     розробляти варіанти вирішення завдань і т. ін. Основним принципом навчання за проектною методикою є особистісна орієнтація навчального процесу на інтереси й цілі учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб організувати самостійну роботу учнів  з виконання творчих проектів, спрямувати і допомогти  їм у  засвоєнні  інформації, формуванні умінь і навичок.
Під час вивчення розділу проектування виробів у 5 класі  звертаю особливу увагу учнів на розуміння термінів «проект», «технологія», «проектно-технологічна діяльність». Розуміння цих термінів досягається шляхом асоціації їх із уже відомими дітям з 4 класу робіт з пластиліном або папером.
Застосовуючи метод фантазування, який передбачає відсутність будь-яких обмежень і правил, діти занурюються у світ казкових героїв, фантастичних умов. Дитяча уява малює незвичайні, неочікувані зразки виробів.
Працюючи з 6 класом над проектуванням виробів, особливу увагу звертаю на підбір інформаційних джерел (книги, журнали, посібники, мережу Інтернет), тому що в цьому класі застосовується метод комбінування, використовуючи який учні працюють з інформаційними джерелами, знаходять там зразки виробів, виявляють між ними відмінності, аналізують їх, визначають найкращі ознаки і створюють нову модель з використанням цих ознак.
При проектно-технологічній діяльності у 7 класі,  знайомлю учнів з методом фокальних об’єктів. Для кращого розуміння цієї теми використовуються знання законів фізики, а саме фокусування променів, зразки уже існуючих об’єктів, на які були перенесені властивості природних об’єктів. При виконанні практичної роботи, діти ознайомлюються з послідовністю застосування методу фокальних об’єктів.
Проектуючи вироби у 8 класі, учні використовую метод створення образу ідеального об’єкту. Спочатку моделюють ідеальний об’єкт, а потім роблять крок назад, поступаючись певним властивостям на користь інших. Наприклад: естетичність – надійність.
Застосовуючи теорію розв’язання винахідницьких задач у 9 класі, використовую наступні методи: творчих експериментів; моделювання з живою природою; метод розумових ідей; зіставлення, роз’єднання, об’єднання; метод мозкової атаки; метод проблем та помилок.
У результаті проектної діяльності більш повно забезпечуються  сучасні вимоги до розвитку особистості, враховуються їх індивідуальні інтереси і здібності, виконуються і засвоюються учнями не тільки конкретні трудові дії, але в системі вирішуються різноманітні конструкторсько-технологічні і технічні задачі.
Метод проектів не потребує додаткового обладнання, не вимагає перебудови існуючого, крім того, як кажуть самі вчителі, розпочинати впровадження цієї методики можна за практично «нульової» матеріально-технічної бази шкільних навчальних майстерень (головне – визначитись з темами проектів).
Висновок
Метод проектів, тобто навчан­ня у співпраці (cooperative lear­ning), знаходить все більше по­ширення в системах освіти різ­них країн світу. Причин тому кілька і коріння їх не тільки у сфері педагогіки,  але,  головним чином, у сфері соціальній:
1) необхідність не стільки пе­редати учням певні знання, скіль­ки навчити одержувати їх само­стійно, вміти користуватися на­бутими знаннями для розв'язання нових пізнавальних і практич­них задач;
2) актуальність одержання ко­мунікативних навичок і умінь, тобто умінь працювати в різно­манітних групах, виконуючи різ­ні соціальні ролі (лідера, вико­навця, посередника тощо);
3) актуальність широких люд­ських контактів, знайомств з різ­ними підходами та точками зо­ру на одну і ту саму проблему;
4)  значущість для розвитку людини уміння користуватися дослідницькими методами: зби­рати інформацію і факти, вміти їх аналізувати з різних точок зо­ру, висувати гіпотези, робити висновки.
         Якщо випускник школи ово­лодіє вказаними навичками та вміннями, він буде пристосованішим до життя, чіткіше орієн­туватиметься в різноманітних си­туаціях, продуктивніше працю­ватиме в різних колективах.
Для того щоб оволодіти ме­тодом проектів, необхідно зна­ти, що проекти можуть бути різ­ними.
         Робота над проектом прак­тика особистісно-орієнтованого навчання у процесі конкретної діяльності учня, на основі його вибору, з урахуванням його ін­тересів. Навчальне проектуван­ня орієнтоване, перш за все, на самостійну роботу учнів, яку во­ни виконують упродовж визна­ченого відрізку часу.
         Безумовно, будь-яка робота над темою чи просто групова ро­бота не може називатися мето­дом проектів. Технологія проек­тування передбачає вирішення учнем або групою учнів пробле­ми, що потребує використання різноманітних методів, засобів навчання, а також інтегрування  знань, умінь з різних галузей на­уки, техніки, творчості.
         Результати виконання проек­тів повинні бути «відчутними» якщо це теоретична проблема конкретне її вирішення, якщо практична конкретний резуль­тат, готовий до впровадження.
         Проектна технологія перед­бачає при її виконанні сукупно­сті дослідницьких, пошукових творчих за своєю суттю методів прийомів, засобів.
          Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає вирішення однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування набутих знань Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримую чи їх відповідний баланс на кожному етапі.

Бібліографія

1. Журнал  „Трудова підготовка у закладах освіти ” № 1, 4 , 2001;  №1,  2002; 2002-2011 рр.
2. Коберник О.М. Проектування навчально-виховного процесу в школі. – К.: Хрещатик, 1996. – 153 с.

3. Методика навчання учнів 5-9 класів проектуванню в процесі вивчення технології обробки деревини і металу. Навчально-методичний посібник. /За заг. ред. О.М. Коберника та В.К. Сидоренка. – Умань.  -2004.
                                                                                     Додаток
Підготував
                                                                            учень 9 класу:
                                               Чумак Володимир
                                                                           Перевірив керівник
                                                                           творчого проекту:
                                                                           Марченко Віктор Васильович

Зміст

Організаційно- підготовчий етап:
- короткі відомості про призначення;
-  аналіз моделей аналогів;
-  обґрунтування моделі виробу.
Технічний етап:
-підбір та аналіз матеріалів;
-розрахунок на виготовлення виробу;
- розрахунок собівартості виробу;
- виготовлення виробу;
- оздоблення виробу.
Заключний етап:
- самоаналіз результату;
-  висновок
Вступ
     Багато фруктів ( груш , яблук) маючи гарний вигляд, величину,
смакові якості знаходяться на деревах дуже високо в незручних місцях для збирання.
   Люди намагаються дістати плоди (способом лазіння по дереву) з верхівки дерева падають і часто травмуються так і не діставши плоди. Якщо ж яблука чи груші струшувати або збивати плоди падають, розбиваються і втрачають свої смакові властивості.
Питання збору плодів люди вирішили з конструювавши пристрій
«Довга рука»
 Це: довге древко та кошик який закріплювався на ньому.
      Коли плід попадав у кошик садівник прокручував древко і яблуко чи грушка  цілими від’єднувалися від гілки, опустивши кошик маємо чудові непошкоджені плоди.
Організаційно- підготовчий етап:
         Для виготовлення даної моделі було переглянуто кілька варіантів розробок та технічних завдань. Кожна модель яка розглядалась має свою специфіку в будові та технологію виготовлення.
         Дана модель виготовлена у вигляді подарунка або сувеніра.
Аналогічно можна виготовляти різні моделі виробу «Довга рука»
         Вимоги до матеріалів:
Для  виготовлення контурної моделі «Довга рука» використовують:
- кошик  (дощечка з металевими або дерев’яними зубцями);
- древко  (довжина якого залежить від висоти на якій знаходяться
  плоди;
- саморізи (для з’єднання древка з кошиком);
- точені яблука та груші розміщені на нижній стійкій плиті(що                   надають виробу можливості стати сувеніром чи подарунком)
При виготовленні контурної моделі «Довга рука» використано такі інструменти й обладнання:
- рулетка;
- лінійка;
- олівець;
- циркуль;
- клей;
- лобзик ручний;
- електрофрезерний верстат ручний;
- токарний верстат ТД-120 (реєр, мейсель)
- шліфувальний папір;
- електродриль;
- саморізи;
- викрутка;
- фарби гуашеві;
- пензлі;
- морілка для імітації сосни та червоного дерева;
- лак.
Проведено такі технічні операції:
- розмітка;
- різання лобзиком;
- точіння на СТД-120М;
- шліфування;
- з’єднання за допомогою клею та саморізів;
- оздоблення.
     Технологічна послідовність виготовлення моделі:
Для виготовлення моделі необхідні заготовки з дерева для точіння:
- древка, яблук та грушок;

Для вирізання лобзиком:
- дошка для кошика та стійкої платформи;

Для оздоблення:
-гуашеві фарби, лак, пензлі;

Для з’єднувальних робіт:
-клей, саморізи, електродриль, викрутка;

В дні кошика по кругу утворюємо початкові отвори в які вставляємо зубці (металеві або дерев’яні).
Розрахунки собівартості

Назва матеріалу
Ціна,одиниці
вимірювання
Витрата
матеріалів
Вартість
витрат
Дерево(ясен)
3/200гр
1м    четверть
1,7гр
Дошка (сосна)
//  5гр
33см
1,7гр
саморізи
0,20гр
9шт
1,8гр
Фарби гуашеві
10гр
3%
0,3гр
Пилочки
0,50гр
3шт
1,50гр
Лак
24гр
1%
0,24гр



Разом: 7,24гр

Визначення амортизаційних відрахувань

Назва
обладнання
Вартість
Час
зносу
Амортизаційні
відрахування за 1 добу
Лобзик
15гр
3роки
0,014гр
Шліфувальний
папір
0,30гр
10днів
0,00125гр
Викрутка
3гр
4роки
0,002027гр
Пензлі
2гр
3місяці
0,0222222гр
СТД-120М
750гр
3,5роки
0,0601587гр



Разом:0,0996579гр

Сума затрат на виготовлення моделі становить: 7,40грн.
Величина прибутку внаслідок реалізації виробу складає: 25%
Рекомендована ціна контурної моделі: 9,25грн.
Дохід: 1,85грн.

Висновки
Володіючи основними знаннями з конструювання та моделювання, а також маючи навики щодо обробки окремих вузлів, можемо не тільки побудувати креслення основних елементів і провести моделювання, але й виготовити такий виріб, як контурна модель «Довга рука». При цьому додатково використана та опрацьована література допоможе не тільки при виконанні проекту, але й відкриє новий підхід до створення власної аналогічної моделі.
Після аналізу моделі, матеріалу, методів обробки встановлено:
         вибрана модель є не дуже складною, але актуальною в сучасному інтер'єрі;
        матеріал, з якого виготовили модель, відповідає всім вимогам, які ставляться до матеріалу для даного виду виробів: екологічність, міцність;
         при виготовленні досягнуто якості з'єднань і естетичного зовнішнього вигляду.
Виготовляючи модель, в процесі роботи ми навчилися користуватися креслярським інструментом, ножівкою, викруткою,
СТД-120М використовувати шаблони, набули навичок в роботі з лобзиком, навчилися вирішувати конструкторські та технологічні задачі.
Дана контурна модель «Довга рука» може слугувати чудовим подарунком для друзів, родичів та прикрашати вашу кімнату як сувенір.
Література
Київ «Шкільний світ» 2011р
                                                                       


4 коментарі:

  1. Віктор Васильович, Ваш творчий підхід до проведення уроків викликає захоплення. Вкотре переконуюсь, що у Вас потрібно переймати отриманий досвід. Важливість використання інноваційних технологій в сучасному уроці безумовна, хоч і потребує великих затрат часу та зусиль. Бажаю Вам успіхів на важкій педагогічній ниві! З повагою та найкращими побажаннями Неля Худа.

    ВідповістиВидалити
  2. Дуже багато цікавого дізналась про метод проектів,про ,історію його розвитку!! Дійсно,застосування на практиці проектноі діяльності дає можливість Вам творчо працювати і надихати на працю своіх учнів! Бажаю подальших успіхів,натхнення та втілення творчих задумів!!

    ВідповістиВидалити
  3. Метод проектів, який Ви застосовуєте у своїй роботі допомагає розвивати уяву, мислення, сприяє розвитку практичних навиків, викликає інтерес працювати творчо.

    ВідповістиВидалити
  4. Метод проектів широко застосований Вами в роботі сприяє розвитку творчої уяви, мислення, вміння планувати свою роботу, а також створює ситуацію успіху. Дякую за цікавий матеріал викладений Вами в статті.

    ВідповістиВидалити