четвер, 29 січня 2015 р.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ


Неля Грицик, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 м.Гайворон Кіровоградської області

         В даній статті йдеться про методи формування культури та здоров’я молодших школярів, що є необхідною умовою для поліпшення соціальної адаптації дітей та підвищення їхньої стійкості в сучасному світі.


        До середини ХХ століття здоров’я трактували лише як відсутність хвороб. Здоровим вважали кожного, хто не був хворим. Тепер здоров’я ототожнюють з поняттям загального благополуччя (не лише фізичного, а й психологічного і соціального), а його рівень – з якістю життя людини. 
         Завдання вчителя початкових класів не тільки навчити дитину, а й зберегти її здоров’я. З цією метою  налагоджується співпраця з психологом, медичним персоналом, іншими  учителями, батьками. [1, с.7]
Всі знають, що перший рік навчання в школі надзвичайно складний для дитини, оскільки їй потрібно адаптуватися до нових умов життя, виду діяльності, обов’язків, статусу, оточення. Адаптаційний період триває приблизно 5-6 тижнів, інколи затягується і довше. Він характеризується низьким рівнем  і нестійкою працездатністю дитини, дуже високим рівнем напруженості серцево-судинної системи, низьким показником координації різних систем організму дитини між собою. Це все одно, що космонавти в стані невагомості. Що ж необхідно робити вчителю, щоб процес адаптації пройшов менш болісно і швидко?
Це перш за все уроки психологічного розвантаження. Це уроки, які необхідно проводити під час адаптаційного періоду першокласників до школи. Мета таких уроків допомога дітям успішно  та в більш короткий термін адаптуватися до шкільного життя, створити гарні умови взаємодії дітей в класі.
Під час таких уроків учням пропонуються завдання позанавчального характеру в формі ігрової діяльності. Такі уроки є дієвим засобом формування позитивного ставлення до школи й пізнавального інтересу учнів. Цікаві за змістом завдання, відсутність напруженості створюють на заняттях особливий позитивний емоційний фон: розкутість, інтерес, бажання навчитися виконувати завдання, що пропонуються. Усвідомлення своїх успіхів сприяє розкриттю психологічних можливостей школярів. Завдання підбираються таким чином, щоб вони стимулювали різні психічні функції дитини, а саме:
-                     ігри на розвиток сприйняття: ,, Виклади сам (викладення зображення за контуром предмету за допомогою геометричних фігур); ,, Чарівна палітра (зображення фарбами різних природних явищ) та ін.;
-                     ігри на розвиток пам’яті: ,, Пари слів(запам’ятовування, наприклад, других слів із пари) ,, Картинки, яких бракує (підбір 7-8 пар картинок, пов’язаних за змістом, і розкладення їх  парами) тощо;
-                     ігри на розвиток уяви: ,, Чарівне яйце” (доповнення фігур у вигляді овалу так, щоб кожного разу виходив новий предмет), ,, Чарівний ліс (як варіанти: ріка або парк)” (домалювати незакінчені фігурки, перетворивши їх на квіти, дерева, птиць, тварин та ін.);
-                     ігри на розвиток уваги: ,, Шукати без зупинки (протягом 10-15 секунд навколо себе побачити якомога більше предметів одного кольору або одного розміру), ,,Запам’ятай порядок (назвати, в якому порядку стояли люди або були предмети).
         В період адаптації та після нього, для того щоб досягти високої ефективності уроку, варто і на далі враховувати фізіологічні та психологічні особливості дітей, тому, необхідно починати день, урок з психологічних установок. Крім того необхідно виконувати такі види роботи, які б попереджували розумову втому. Всім відомо, що розум школярів не може зосередитися на всьому, він відкидає нецікаві, нудні й емоційно монотонні уроки, особливо це стосується молодших школярів, зосередженість яких триває приблизно 10-15 хвилин від початку уроку, далі відбувається відволікання на більш цікаві сторонні предмети. Тому для вчителя досить важливо вміти побудувати урок таким чином, щоб як найдовше захопити увагу учнів, створити приємну атмосферу в класі, зацікавити їх.
 Тому, при роботі з молодшими школярами, проводжу хвилинки релаксації, які допомагають запобігти розумовій та фізичній втомі. Вплинути на емоційний стан дитини можна за допомогою спеціально розроблених психологами і фізіологами вправ.
Релаксаційні вправи найкраще проводити під спокійну музику. Регулярне виконання цих вправ робить дитину більш спокійною, врівноваженою, а також дозволяє дитині краще зрозуміти свої почуття.  В результаті дитина володіє собою, контролює свої деструктивні емоції і дії. Релаксаційні вправи дозволяють дитині опанувати навички саморегуляції та зберегти більш рівний емоційний стан.
Вправа «Муха»
Мета: зняти напруження з м'язів обличчя.
Нехай дитина зручно сяде: руки вільно лежать на колінах, плечі та го­лова опущені, очі заплющені. Та уявіть собі, що на її обличчя намагається сісти муха. Вона сідає їй то на ніс, то на ротик, то на лоб, то на очі.
Завдання дитини — не розплющуючи очей, відігнати набридливу комаху.
Релаксація — це універсальний процес відновлення не лише м'язів, але й нервової системи.
 Велике значення мають дихальні вправи, які проводжу на уроках читання. Вони необхідні для профілактики захворювань органів дихання.
 З метою отримання дітьми яскравих вражень, позитивних емоцій, в процесі навчання можна використовувати такі психотерапевтичні прийоми як звукотерапія, музикотерапія, казкотерапія, ігротерапія, кольоротерапія. Це сприяє різнобічному розвитку дитини, стимулює роботу мозку.
 Я найчастіше використовую казкотерапію, як один із елементів арттерапії. Казкотерапія була заснована з метою надання допомоги дітям з проблемами (агресивним, невпевненим, сором’язливим, з проблемами прийняття своїх почуттів, а також з різного виду психосоматичними захворюваннями).
Суть методу казкотерапії полягає в тому, що казка доступно пояснює, що добре, а що погано. На прикладі позитивних персонажів дитина вчиться бути хорошою, а негативні герої казок викликають у неї лише негативну реакцію. Негативний герой завжди залишається покараним, а доброму дістається красуня-принцеса й півцарства на додаток.
Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції. Він бореться, наприклад, з темрявою, й за його вчинками дитина може бачити, що це насправді не так уже й страшно. Або, навпаки, героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухається батьків.
 Головне завдання казок: через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі поведінки.
        Зі  вступом до школи рухова активність дитини зменшується. Руховий режим з відносно довільного змінюється на обумовлений строгими правилами поведінки.
Більшу частину доби дитина перебуває у статичному  положенні, тобто сидить: у школі під час уроків; удома, коли виконує домашні завдання, читає, переглядає телепередачі або грається у комп’ютерні ігри. При цьому дитина несе велике фізичне навантаження. Як наслідок – розвиток перевтоми. У дитини знижується працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття. Дитина скаржиться на головний біль. Дехто з дітей починає порушувати правила поведінки на уроці.
 Тому при виявленні в дітей перших ознак перевтоми необхідно робити перерви, під час яких діти б могли  виконувати нескладні фізичні вправи.
Такі перерви під час уроку (фізкультхвилинки, фізкультпаузи) сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновлюють тонус м’язів, які підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців. 
Фізкультхвилинка ( фізкультпауза) є обов’язковим елементом кожного уроку в початковій школі (крім уроків фізичного виховання).
Фізкультхвилинка включає 3-4 вправи, добре знайомі дітям і легкі для виконання. Кожна вправа виконується 3-4 рази в середньому темпі. Тривалість фізхвилинки 2-3 хвилини. [2, с.3]
Дітям подобаються фізкультхвилинки, які супроводжуються віршованими текстами. Щоб процес виконання фізичних вправ був цікавим для дітей, необхідно час від часу змінювати вправи (кожні 2-3 тижні), виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи.
Такі види оздоровчих робіт сприяють збереженню та зміцненню здоров’я дітей початкової ланки.


Бібліографія
1.     Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я 1 клас. Посібник для вчителя. -  К.: Видавництво «Алатон»,  2012 -  128 с.
2.     Козуб О.В., Могорита А.І. Фізкультхвилинки та ігри в1-4 класах. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 64 с.



6 коментарів:

  1. Неля Георгіївна, я з величезним задоволенням ознайомилася з матеріалами Вашої статті. Дякую, що піднімаєте таку важливу проблему. Здоров'я дітей - понад усе!!! Успіхів Вам і Вашим маленьким друзям!

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую за змістовний і корисний матеріал. Ігрова діяльність на уроках є дієвим засобом формування позитивного ставлення до школи. Ігри, казкотерапія, фізкультхвилинки сприяють збереженню та зміцненню здоров’я дітей. Бажаю Вам міцного здоров’я, творчих успіхів!

    ВідповістиВидалити
  3. Ваша стаття ще раз нагадала про те, що вчитель повинен "переключитися" з четвертокласників на дошкільнят ( про що ми часто забуваємо). Дякую за змістовний матеріал. Наталія Ніколюк.

    ВідповістиВидалити
  4. Тетяна Цаприка31 січня 2015 р. о 09:52

    Дякую за корисні поради , що дуже знадобляться мені при наборі першокласників в наступному навчальному році.

    ВідповістиВидалити
  5. Ірина Береза31 січня 2015 р. о 13:34

    Нелю Георгіївно, велике дякую за статтю. Мені цікаво було перечитати матеріал кілька разів, мабуть ще й тому, що мій син - першокласник. Багато порад вже дають свої результати. Гадаю прочитати статтю корисно й цікаво не лише вчителям, а й батькам, особливо першокласників, які не надто звертають увагуна те, що дитина швидко стомлюється й втрачає інтерес і увагу до уроків. Варто справді враховувати вік дитини, намагатися дати час відпочити та пробудити інтерес, та ще й зберегти здоров"я. Матеріал багатющий. Ще раз дякую! Всього Вам найкращого!

    ВідповістиВидалити
  6. Прочитала Вашу статтю, Нелю Георгіївно, як кажуть, "на одному подиху". Дуже цікаво! Насправді важливо зберегти здоров’я дитини. Хотілося б детальніше познайомитись із дихальними вправами, які Ви проводите на уроках читання.

    ВідповістиВидалити