понеділок, 26 січня 2015 р.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ


Лариса Оприск, вчитель української мови та літератури  загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів смт. Салькове Гайворонського району
Кіровоградської області

В даній статті йдеться про використання технології формування та розвитку критичного мислення, яка  є важливим засобом креативної діяльності учнів у процесі навчання, формує у них незалежну точку зору  і вміння з повагою ставитися до поглядів інших людей, розвиває впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей.


Формування в Україні нової системи освіти, орієнтованої на вступ до світового освітнього простору супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. У зв'язку із зміною соціальних вимог відбувається переосмислення також ролі вчителя у процесі модернізації системи освіти, підвищуються вимоги до нього. Сьогодні освіта потребує високої професійної компетентності вчителя, його готовності до педагогічного співробітництва і співтворчості зі своїми учнями, до здійснення особистісно зорієнтованого навчання.
Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. На мою думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні  технології навчання.
На сучасному етапі навчання значну роль відіграє виховання людини з розвиненим критичним мисленням, здатною оцінювати себе та навколишній світ. Учні повинні усвідомлювати – критично, творчо та плідно – ту частину відомостей, з якою вони стикаються.
Однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей є технологія формування та розвитку критичного мислення, яка є процесом, коли ставиться проблема, продовжується пошук і осмислення інформації і приймається рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.
Використовуючи в роботі технологію формування та розвитку критичного мислення, залучаю учнів до активного здобуття знань, до творчої діяльності, допомагаю упорядковувати потік інформації, добирати із вивченого матеріалу – головне, що сприяє його кращому засвоєнню.
Критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчили учнів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння.
Формувати вміння дітей критично мислити починаю з 5 класу. На уроках літератури п’ятикласники отримують знання не лише в процесі переказу твору, від імені персонажа, а й працюють індивідуально, у парах; вчаться разом аналізувати завдання, приходять в процесі роботи до порозуміння.  Отримавши випереджальні індивідуальні завдання, школярі опрацьовують рекомендовану літературу й добирають потрібні дані.
Шукаючи нові форми і методи проведення уроків, особливу увагу звертаю на методи й прийоми, що роблять уроки цікавішими, ефективнішими, налаштовують учнів на подолання труднощів, до творчого пошуку, розвивають їх критичне мислення.
Цікавим є метод «Передбачення» на етапі актуалізації. Він розвиває критичне мислення та розуміння, спонукає школярів з’ясувати, що вже відомо, а про що потрібно дізнатися. Так під час опрацювання теми «Синонімія сполучникових і безсполучникових складних речень» у 9 класі на дошці записую парами речення. Учням потрібно вказати на відмінність між ними. Наприклад:
1.     Правду кажуть: людину праця величає. Правду кажуть, що людину праця величає.
2.     Буде вода - буде все. Якщо буде вода, то буде все.
Учні повинні висловити передбачення щодо теми уроку, обов’язково обґрунтувати свою думку, довести , що безсполучникові та сполучникові складні речення бувають синонімічними. Це дає змогу шляхом їх взаємозаміни  виражати різні відтінки однієї думки.
Прийом «Незакінчене речення» дає змогу ґрунтовніше працювати над формою викладення власних ідей, порівнювати їх з іншими, вільніше висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але переконливо. Цю роботу проводжу так: формулюю частину речення, пропонуючи учням закінчити його. Кожен наступний учасник обговорення починає виступ із запропонованої формули: «Я вважаю, що цей герой…»,  «Опис цього персонажа виражає…», «Зовнішність Кармелюка гіперболізована тому, що…».
Методику «Коло ідей» використовую з метою колективного розв’язання актуальних проблем, складання переліку ідей, залучаючи учнів до обговорення. При вивченні творчості Т. Шевченка даю учням завдання:
1.     Зіставити поеми Т. Шевченка «Катерина» та «Наймичка».
2.     Визначити, що в них спільне та чим вони різняться? Що нового зявилося в жіночому образі, створеному поетом.
Цікавим прийомом роботи є складання сенкану. На уроці літератури у 8 класі, вивчаючи тему І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», на етапі організації плану діяльності, учні складають сенкан до образу Гересима Калитки:
Герасим Калитка ненаситний, бездушний хижак; він скуповував, експлуатував, ошукував, гнався за прибутками.
Ефективним на уроці є використання прийому «Асоціативний кущ».  На уроці літератури за повістю О. Кобилянської «Людина» (10 клас) учні до ключового слова  підбирають і записують якнайбільше понять, що означають моральні якості людини : вимоглива, толерантна, вірна, працьовита, ненависна, благородна, мудра, користолюбна, чесна, підступна, співчутлива, егоїстична, вольова, мужня… Від слова «людина» проводять стрілочки до тих якостей, які б їм хотілося мати. Мотивують, чому провели стрілочки до позитивних людських якостей.
Гра «Мікрофон»  надає можливість кожному висловити свою думку. По черзі відповідаючи на запитання або викладаючи власну позицію:
– Чи актуальні проблеми, які порушив І.Карпенко – Карий у п’єсі «Сто тисяч» наприкінці ХІХ століття» (8 клас).
– Як ви вважаєте, чи може людина в сучасному світі стати «пропащою силою» (П.Мирний «Хіба ревуть воли…» (10 клас).
При обговоренні дискусійних питань, у яких потрібно чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється,  використовую метод «Прес». Учні об’єднуються в пари, кожна з яких обговорює питання:
1.     Чи боровся герой за своє щастя?
2.     Яким був шлях до щастя? ( На прикладі образів п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка».
Десятикласники висловлюють свою думку, пояснюють, у чому полягає їхня точка зору (починаючи зі слів: «я вважаю, що…); пояснюють причину появи цієї думки (тому, що…); узагальнюють свою думку (отже, таким чином); наводять приклади, додаткові аргументи на підтримку власної позиції. Ті, хто не згоден з висновками, висловлюють свій протест, наводять власну точку зору.
За допомогою прийому «Дерево прийняття рішення» учні вчаться  міркувати, висловлюватися, аргументувати. Наприклад:
1.     Прокоментуйте фразу з повісті О. Кобилянської «Людина»: «Сміливо кинулась в нічну темряву».
2.     Як ви вважаєте: рішення дівчини були поспішними чи обдуманими
(учні аргументують позитивні та негативні аспекти поспішних рішень головної героїні).
Застосовую прийом «Інтелектуальна розминка» на етапі актуалізації опорних знань, «Мозковий штурм», «Дискусія» (учні дають чіткі і конкретні відповіді на поставлені питання).
Для розвитку писемного мовлення та творчого мислення доцільно використовувати методи «Альтернативний початок оповідання», «Редагування», «З авторського крісла» (учні читають уголос й аналізують).
Отже, застосування інноваційних методів навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.
 
Бібліографія

1. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / К.: А.С.К., 2004.
2. Нижник О. Використання інтерактивних технологій на уроках літератури // Українська мова та література. – 2005.
3. Солошко Н. Методика критичного мислення як інструмент самостійного опанування навчального матеріалу // Всесвітня література. –2005.

10 коментарів:

  1. Ірина Береза26 січня 2015 р. о 23:50

    Розвиток критичного мислення учнів - найактуальніша проблема сьогодення. Вважаю, що Ваша робота дасть гарні результати. Важливим буде - не зупинитися, не дійшовши до кінця.

    ВідповістиВидалити
  2. Наталія Бунчак27 січня 2015 р. о 05:24

    Дуже сподобалися види роботи. Гадаю, зможу використати їх на уроках світової літератури. Творчої наснаги й надалі!

    ВідповістиВидалити
  3. У статті описано багато цікавих прийомів розвитку критичного мислення. Згодна з Вами, що навчити критично мислити дитину не можна на одному уроці. Відчувається Ваш багаторічний досвід роботи з цієї проблеми. Творчих Вам успіхів!!!

    ВідповістиВидалити
  4. Форми і методи,подані в статті є ефективними і на уроках в початковій школі. Вони сприяють творчому пошуку, розвивають критичне мислення дітей. Дякую. Бажаю успіхів в подальшій роботі.

    ВідповістиВидалити
  5. Стаття дуже цікава й актуальна. Згодна, що саме інноваційні методи навчання сприяють розвитку критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. Творчих Вам успіхів!

    ВідповістиВидалити
  6. Цікава стаття. Деякі з висвітлених Вами форм роботи застосовую на своїх уроках - вони дають добрі результати. Творчих Вам успіхів.

    ВідповістиВидалити
  7. Ваша стаття підтверджує універсальність інноваційних технологій. Розвиток критичного мислення можливий при вивченні предметів і природничо-математичного циклу. Результат застосування цієї технології - здатність оцінювати себе, навколишній світ, потрібен людині протягом усього життя.:)

    ВідповістиВидалити
  8. Ви завжди берете на озброєння все нове, що з'являється в методиці. Ваші уроки завжди цікаві, учні прекрасно сприймають матеріал. Бажаю творчої наснаги!

    ВідповістиВидалити
  9. Стаття дуже цікава, Багато корисного. Обов'язково використовуватиму ваші методи на уроках української літератури. Хлівнюк І.

    ВідповістиВидалити