ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ

Ілона Щерба, вчитель географії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Чемерпіль Гайворонського району Кіровоградської області

В даній статті йдеться про застосування технології проблемного навчання на уроках географії, яка спрямована на досягнення високих результатів навчання, розвитку творчих здібностей, критичного мислення та високих соціально-адаптаційних можливостей особистості.

Урок був і залишається основною формою оволодіння знань учнями. Провести урок сьогодні стає все складніше. Сучасний учень став іншим – він багато знає: це він бачив, це він чув, про це він читав…

Вивчення географії допомагає учням пізнати довкілля, де вони живуть, а також дізнатися про близькі та віддалені території. Діти усвідомлюють роль людини, її можливості у вирішенні проблем, які виникають у процесі освоєння навколишнього світу. Географічний матеріал дозволяє відкрити, з одного боку, творчі, суспільно значущі можливості людини, з іншого, – її безвідповідальне ставлення до довкілля. Сучасна географічна освіта має за мету підготувати і виховати географічно грамотного громадянина Землі з такими якостями особистості, які б забезпечили йому можливість нормальної життєдіяльності в природі. На сучасному етапі розвитку освіти виникає необхідність оновлення методів, засобів та форм організації географічного навчання. Ця проблема пов’язана з розробкою та застосуванням у навчальному процесі педагогічних інновацій. Проблемам впровадження і використання педагогічних інноваційних технологій присвячено чимало наукових досліджень С.П. Бондаря, І.М. Дичківської, Л.В. Пироженко, О.І. Пометун[4]. Такі вчені, як Н.В. Лєскова, С.Г. Копернік, В.П. Корнєв, Л.І. Круглик, С.М. Пальчевський, Г.П. Пустовіт, А.Й. Сиртенко, Б.А. Чернов в своїх публікаціях розглядали певні аспекти інноваційних підходів у викладанні географії [1,4].

Перед вчителем стоїть завдання: зробити так, щоб навчання було не примусовим,а щоб воно диктувалося внутрішніми потребами та бажаннями учитися, оволодівати новими знаннями.

Як же вибрати з великої кількості технологій яка саме потрібна на уроках? Як вирішити для себе, що вибрати в систему своєї роботи. Реалії нашого часу вимагають застосування на уроках педагогічних інновацій.

Педагогічна інновація - нововведення в педагогічну діяльність, зміни у змісті та технології навчання і виховання, що мають на меті підвищення їх ефективності [2]. 

Поняття «інновація» характеризує не просто  створення і поширення новшеств,  а й зміни, які носять суттєвий характер, супроводжуються  змінами в виді діяльності, стилі мислення. В якості інноваційних розглядаються моделі, які перетворюють характер навчання: цільової орієнтації, характер взаємодії педагога і учнів, їх позицій в ході навчання [3].

Нетрадиційний підхід до навчання для викладачів по всьому світу - побудувати навчання в контексті безперервної освіти, курс на створення для учнів можливості займати не просто активну, а й ініціативну позицію в навчальному процесі, не просто засвоювати матеріал, а й пізнавати світ, вступаючи з ним в активний діалог, самому шукати відповіді та не зупинятися на знайденому остаточно. У зв'язку з цим ведуться пошуки, спрямовані на перетворення традиційного навчання в живе, що зацікавлене у вирішенні проблеми.

Вважаю, що на уроках географії використання сучасних освітніх технологій піднімає мотивацію і ефективність навчання. Я переконалася, що процес навчання географії можна розглядати з нової точки зору і освоювати психологічні механізми формування особистості, домагаючись якісних результатів.

На своїх уроках я використовую наступні інноваційні технології [4] або їх елементи, враховуючи вікові особливості дітей:

·                        інтерактивні технології;

·                        технології інтенсифікації навчання;

·                        технологію проблемного навчання;

·                        ігрові технології навчання;

·                        технології перспективно-випереджального  навчання;

·                        технології проектного навчання;

·                        інформаційно-комунікаційні технології;

·                        мультимедійні технології.

У даній статті хочу детальніше охарактеризувати технологію проблемного навчання, оскільки саме її найчастіше застосовую при вивченні всіх курсів географії.

 Проблемне навчання  - організація навчального процесу, що передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні. Це веде до ґрунтовного засвоєння і закріплення наукових положень, розвиває творче мислення і здатність до самостійної діяльності [5].     

  В основі проблемної задачі лежить дослідницький ( пошуковий) творчий характер самостійної пізнавальної діяльності учнів. Проблемною задачею може бути завдання, спосіб виконання якого учневі заздалегідь невідомий, але в нього достатньо знань і вмінь для того, щоб самостійно відшукати результат і шлях виконання завдання розв’язуючи проблемні задачі з допомогою вчителя, учні вчаться поетапно [5,6].

Спочатку  допомагаю  учням побачити проблему, пропоную поставити запитання до змісту матеріалу або висловити припущення  на основі запропонованих фактів, потім учні мають самостійно скласти план доведення та зробити висновки з наявних фактів або скласти план перевірки зроблених висновків. Виходячи із загальної підготовки учнів  класу,складну задачу можна розчленувати на кілька задач, іноді розв’язування кожної з них полегшить наближення учнів до виконання завдання. Іноді можна провести евристичну бесіду, що складається із серії взаємозв’язаних запитань, кожне з яких є кроком на шляху до розв’язування задачі. І в першому, і в другому випадках  спрямовую учнів на пошуки способу розв’язування не цілісної задачі, а окремих її елементів, що в сукупності ведуть до розв’язування поставленої проблеми.

Алгоритм дій [6]:

Постановка проблеми

 

Визначення шляхів її розв’язування

Вибір оптимального шляху

 

Розв’язування проблеми

Під час вивчення навчального матеріалу  учням пропоную розв’язок проблемних завдань трьох видів [6].

Перший з них  - підготовчий,  на якому учні готуються до розв’язування проблемних завдань. Сюди входить перевірка стану знань учнів, необхідних для розв’язання цих завдань.

Для другого етапу – основного – характерним є проведення  експериментальних уроків.

Третій етап – контрольний, на якому перевіряється ефективність проведеної роботи.

Перший вид проблемного завдання характеризується тим, що учням ставлю інформаційні запитання, на які вони відповідають тільки частково, висновки робить учитель, пояснюючи те, на що учні не змогли відповісти. Обов’язково для відповіді на поставлені запитання використовується географічна карта або схема. Наприклад, під час вивчення теми «Південна Америка. Географічне положення, берегова лінія, історія дослідження. Геологічна будова, рельєф і корисні копалини», учні вивчають матеріал, а потім їм пропонується відповісти на запитання: « Якими морями та океанами омивається Південна Америка?», « Які форми рельєфу переважають в Південній Америці?», « Чому Південну Америку вважають найвологішим материком?». На третє запитання учні не змогли дати відповіді, воно є проблемним. Щоб відповісти на поставлене запитання, учні знаходять повну відповідь у  підручнику або їм допомагає вчитель.

 Другий вид проблемної ситуації на уроках являє собою систему інформаційних та проблемних запитань. Тут проблема виникає під час вивчення теми « Чинники формування клімату Північної Америки». На одній і тій же географічній широті проміння Сонця падає під однаковим кутом і тому повинно однаково обігрівати Землю. Але, проаналізувавши кліматичну карту,  ми бачимо, що в Північній Америці на 50 пн. ш. середня температура січня - -20 С, а в Західній Європі на цій же  широті - -3 С. Чим пояснити цю невідповідність? Так виникло протиріччя між відомими й новими фактами. Щоб розв’язати його , учні, досліджуючи кліматичну карту Північної Америки та Західної Європи, самостійно роблять висновки, що холодна Лабрадорська  течія, айсберги, вкрита кригою Гренландія охолоджують Північну Америку. Тепла течія Гольфстрім і води Атлантичного океану впливають позитивно на клімат усієї Європи. Так було усунуто протиріччя, дітей зацікавило, виник інтерес до вирішення подібних ситуацій.

Третій вид проблемного завдання вимагає розв’язання протиріч між теоретичним завданням і практичною неможливістю його реалізації. Наприклад, вивчаючи  тему «Клімат і кліматичні пояси Південної Америки», можна запропонувати таке проблемне питання: «У будь – якому куточку нашої планети погода змінюється впродовж року, від місяця й до місяця, і в різні роки вона не однакова. Проте, якщо придивитись до погоди, що спостерігається у певній місцевості протягом кількох десятків років, можна помітити притаманні цій місцевості характерні  зміни погоди, а якщо є  бажання, то й  визначити найбільш  типові її ознаки в цілому та для кожного сезону року. Таку багаторічну сукупність погодних умов, характерну для певної місцевості вчені називають кліматом.  У чому полягає особливість клімату Південної Америки? Як вплинула надмірна вологість клімату на особливості розташування природних зон на материку? ».

Створення проблемних ситуацій у процесі вивчення географії материків і океанів переслідує певні дидактичні цілі. Серед них можна виділити такі: привернення уваги до пізнавальних запитань і завдань, що мають пробудити в них пізнавальний інтерес до навчального матеріалу; висунення перед ними  посильних утруднень, подолання яких активізує їх розумову діяльність; підведення учнів до усунення протиріч між проблемою, що виникає, та неможливістю її розв’язання.

 Вивчаючи «Фізичну географію України» учням можна запропонувати такі проблемні питання:

-  «Як змінився б клімат України, якби Карпати « виросли» на один   кілометр і «перемістилися» на місце Поліської низовини?»

-  « Як змінилася б територія України, якби рівень Світового океану підвищився б на 100 метрів?»

-«Що має відбутися для того, щоб Крим з півострова перетворився на острів?

Щодо проблемних питань з курсу «Економічної і соціальної географії», можна назвати такі:

·       Які країни менше залежать від коливань цін на світовому ринку: ті, що постачають 1-2  види продукції, або ті, що постачають більше видів продукції? Відповідь обгрунтуйте.

·       З яким із наведених тверджень ви згодні: „Хімічна промисловість  - головний забруднювач НС” або „Хімічна промисловість -  провідна галузь, яка створює технології комплексної переробки сировини?”. Вибір обгрунтуйте.

·       Японія, маючи невелику державну територію, несприятливі тектонічні та геоморфологічні умови, не маючи ресурсів, досягла небувалого розвитку. Чим можна пояснити даний факт?

В даній статті, я охарактеризувала лише технологію проблемного навчання, яку найчастіше застосовую у своїй системі. Проте з упевненістю можу сказати, що сучасний етап, вимагає використання інноваційних технологій, і якщо вводити їх в систему, то обов’язково з’являться результати.

Бібліографія

1.  Дичківська І.М.Основи педагогічної інноватики: Навчальний посібник. – Рівне: РЛГУ, 2001. – 233 с.

2.   Рапацевіч, Є.С. Педагогіка. Велика сучасна енциклопедія / Е.С. Рапацевіч. - Мінськ: Сучасне слово. - 2005. 

3.  Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192 с.

4.  Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За заг. ред. С.П. Бондар. – Рівне, Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕГІ", 2003. – 200 с.

5.  Гвоздецький Н.А. Основні проблеми фізичної географії. - М., 1999.

6.  Корнєєв В.П. Технології в навчанні географії. – Харків: Вид. група “Основа”, 2004.