ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Тетяна Настасенко, вчитель біології та  хімії   загальноосвітньої  школи  І – ІІІ ступенів смт. Салькове Гайворонського району Кіровоградської області

В даній статті йдеться про використання на уроках біології інтерактивних технологій, що дають змогу змінювати форми діяльності, зосереджуватися на вузлових проблемах, які потребують повсякденної уваги; створює оптимальні умови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, успішного здійснення диференційованого підходу в навчанні; сприяє формуванню активної життєвої позиції учня.

Інтерактивне навчання – це поняття, яке означає учіння, засноване на взаємодії, та навчання, побудоване на прямій взаємодії тих, хто навчається. Це навчання, занурене у спілкування, в основі якого лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем.

В інтерактивному навчанні найчастіше використовуються методи презентації, демонстрації, зворотного зв’язку, обговорення в малих групах, планування подальших дій, вводиться самостійна змістовна оцінювальна діяльність учнів, коли їм пропонується охарактеризувати свою діяльність кількома реченнями.

Навчальна взаємодія буде результативною і ефективною в тому випадку, якщо вона реалізує обидві функції в рівній мірі. Учень як учасник інтерактивного навчання має навчитися:

-       ставити перед собою навчальні завдання, планувати і контролювати свою діяльність, вибирати найраціональніший шлях досягнення результату;

-       розвивати свою навчальну активність;

-       визначати проблеми та шляхи їх розв’язання;

-       разом працювати, творити, завжди бути готовим прийти на допомогу іншому;

-       отримати комунікативну компетентність.

Розвиток і вдосконалення біології та всіх її численних галузей на сучасному етапі, підвищення ступеня складності біологічних знань ставлять для зацікавлення у своїй роботі вчителя численні проблеми. Під час переходу до інтерактивних форм навчання в біології змінюється, насамперед, ставлення дітей до предмета, приводиться в дію основний закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення - запам´ятовування - практичне застосування.  

Виходячи з вищесказаного я прийшла до висновку, що необхідно якомога частіше використовувати різні інтерактивні вправи як під час вивчення нового матеріалу, так і при його закріпленні чи повторенні. Окремі теми курсу біології дають можливість провести урок у формі тренінгу, або циклу інтерактивних вправ. Іноді на окремих етапах уроку використовую різні інтерактивні вправи.

Групова форма навчання дозволяє вирішувати одночасно три основні завдання:

конкретно – пізнавальне, що пов’язане з навчальною ситуацією;

комунікативно-розвивальне, у процесі розв’язання якого виробляються основні навички спілкування;

соціально – орієнтаційне, яке виховує громадянські якості, необхідні для адекватної соціалізації індивіда в суспільстві.

У груповій формі роботи реалізуються дві основні функції: розв’язання поставлених завдань, надання підтримки під час спільної роботи.

При вивченні нового матеріалу, або для його закріплення використовую вправу «Мозковий штурм». Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене. Наприклад, під час вивчення теми «Сенсорні системи нюху і смаку» учням пропонується під час мозкового штурму:

1 групі – скласти таблицю класифікації запахів і пояснити її;

2 групі – скласти таблицю класифікації смаків і пояснити її.

Виконане завдання обговорюється, систематизується, удосконалюється. Під час вивчення теми «Захворювання органів дихання та їх профілактика» «мозковим штурмом» вирішується проблема: як діють складові тютюнового диму на органи дихання? Під час виконання завдань учнів розподіляю на групи по 4 – 5 чоловік, вони працюють з енциклопедіями, довідниками, науково-популярною та додатковою літературою. Працюючи в групі вони знайомляться з інформацією товаришів і готують виступ відповідно до отриманого завдання. Взагалі, вправу «Мозковий штурм» можна використовувати  на уроках біології досить часто.

Вправа «Капелюшна дискусія «за» і «проти». Це досить проста і цікава для учнів вправа, під час виконання якої практично кожен учень за досить короткий час повинен висловити власну думку з тієї чи іншої проблеми. Наприклад, під час вивчення теми «Біотехнології. Генна інженерія» учні локанічно і чітко висловлюють думки щодо проблем клонування живих організмів. Цікаві думки учні висловлюють при вивченні теми «Докази еволюції»: а чи потрібні вам знання про СНІД? (тема «Кров»); чи можна стверджувати, що людина народжується талановитою? (тема «Обдарованість  і здібності»). Можна поставити безліч цікавих для учнів питань, дати їм два  капелюха, на яких закріплені слова «за» і «проти» і дозволити кожному бажаючому висловитися.

Вправа «Активізуюча вікторина» може бути використана практично на кожному уроці як при повторенні матеріалу, так і при його закріпленні. Наприклад, потрібно вибрати правильні твердження.

Завдання для вікторини можуть бути досить різноманітними. Можна продумати запитання, відповіді на які повинні бути поширеними, логічними та обґрунтованими. Можна дати учням можливість продовжити речення, почате вчителем. Наприклад, тема «М’язи людини»:

1.     М’язи голови  розподіляються на….

2.     М’язи шиї здійснюють …..

3.     У руках верхніх кінцівок беруть участь ….

4.     Функції м’язів спини….

Вправа «Евристична бесіда» використовується при вивченні нового матеріалу, особливо, коли він вже знайомий учням чи з попередніх тем, або вони мають життєвий досвід, наприклад, як при вивченні теми «Гігієна харчування». Так при вивченні теми «Рухова активність і здоров’я» евристичну бесіду про гіподинамію можна розпочати так: Ж.Тисо сказав: «Рух є джерелом здоров’я, бездіяльність – могила здоров’я». Аристотель стверджував: «Ніщо так сильно не руйнує людину, як довготривала фізична бездіяльність» Чому? Головне, щоб під час «Еврестичних бесід» учні змогли зробити для себе невеличке відкриття, здобули нові знання, які знадобляться їм у житті.

Метод спроб і помилок дозволяє учням дійти правильного висновку, вчитель лише направляє їх думки та припущення у вірному порядку. Приймаються різні припущення та докази, але відбираються лише близькі до вірної відповіді і обговорення продовжується далі, поки хтось з учнів не висловить правильну думку, або не надасть вичерпних доказів з проблеми, яка розглядалася. Цей метод дає можливість учневі відчути себе розумним і  піднімає його авторитет у класному колективі, дає можливість спробувати смак хоч і маленької, але все ж  таки перемоги, можливо і над самим собою.

Вправа «Експрес – тест» використовується, в основному, на закріплення знань, їх узагальнення та систематизацію. Для цієї вправи підбираю тестові запитання, на які даються дві відповіді, одна з яких є вірною. Питання в тестах можуть бути простими, якщо учні вже втомилися на протязі уроку, або складними. Вони можуть стосуватися і термінів, які вивчалися на уроці. Такі питання дають можливість учням швидше зорієнтуватися у новій термінології і закріпити отримані знання під час уроку.

Без сумніву, результативність застосування інтерактивних методів залишається стійкою впродовж тривалого часу, оскільки від уроку до уроку змінюються форми роботи. Учні підказують найбільш удалі та ефективні, цікаві й доступні методичні прийоми, самостійно адаптують різноманітні «знахідки» під час переходу від одного етапу до іншого. Мені як вчителю залишається лише коригувати та спрямовувати діяльність учнів, акцентувати їх увагу на головних питаннях, відточувати навички дослідної та практичної діяльності, поставляти нові проблемні ситуації. Це значною мірою підвищує пізнавальну активність учнів, робить навчання цікавим та приносить більш плідні результати.

В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та конкретні рішення.

Бібліографія

1)                Пометун О. , ПироженкоЛ. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К.: 2002

2)                Шулик В. Технології інтерактивного навчання // Біологія. Хімія. – 2005.

3)                Ладанко С.О., Урок біології. Від класики до сучасних технологій. (Українська енциклопедія, 1998)

4)                Журнали «Біологія та хімія у школі» видавництва Основа., 2010 – 2014 рік.