ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Ольга Миршук, вчитель фізики і математики загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів смт. Салькове Гайворонського району Кіровоградської області

В даній статті йдеться про використання на уроках фізики ігрових технологій. У грі немає джерела знань, що пізнається легко, немає учнів. Процес пізнання розвивається мовою дій, навчаються і навчають усі учасники гри в результаті активних контактів один з одним. Ігрове навчання ненав’язливе. Гра здебільшого добровільна і бажана.

Підготовка школярів до життя, праці й творчої діяльності закладається в загальноосвітній школі. Тому навчальний процес потрібно будувати таким чином, щоб заохочувати учнів до самостійної творчої діяльності, метою якої є засвоєння нових знань та їхнє успішне застосування на практиці. Педагогічна наука й шкільна практика скеровують свої зусилля на пошуки вдосконалення освіти.

Зміст освіти останнім часом переорієнтовується на заняття, що мають виховувати загальнолюдські цінності, орієнтують учня на дбайливе ставлення до всього, що його оточує, на творчий пошук, саморозвиток, уміння шукати й знаходити своє місце в житті, бачити красу світу та людей. Звичайно, міцні знання необхідні, але важливо, щоб ці знання не стали самоціллю, а перетворювалися на засіб розвитку особистості, створили передумови до вдосконалення здібностей.

Одним з пріоритетних векторів розвитку освіти, згідно Національної доктрини, є впровадження інновацій до навчально-виховного процесу.

На даний момент відомо ряд педагогічних технологій, які дозволяють вчителям виконувати завдання сучасної освіти: організація групової діяльності, проектна, проведення дискусії, тренінгові, ігрові, співробітництва та ряд інших.

Результативність викладання фізики перебуває в прямій залежності від вміння вчителя побудувати урок таким чином, щоб, оптимально задіявши всі органи чуття учнів, змусити їх мислити, будувати логічні схеми, формувати певні поняття, переосмислювати сприйняте, творити нове і фантазувати.

Для цього є великий арсенал різних методів. Одним із таких – використання ігрових технологій. Педагогічні можливості гри були помічені давно. Роль гри в людських відносинах підкреслювали ще Платон і Монтель. Значення гри в навчанні відмічав Ян Амос Коменський.

 Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра – це добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку:

·        ефективний засіб активізації;        

·        мотиваційна за своєю діяльністю;

·        дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

·        багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

·        переважно колективна, групова форма роботи;

·        має кінцевий результат (матеріальний, моральний, психологічний);

·        має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

Уроки-ігри сприяють розвитку в учнів навичок роботи з додатковою літературою, виховують допитливість, уміння працювати в колективі, вчать самостійно мислити, виробляють уміння виступати перед аудиторією, виховують почуття відповідальності, розвивають творчі здібності.

Урок-гра – це імпровізоване, але добре продумане заняття, яке має своєрідну структуру. Такий урок стимулює творчість вчителя і його вихованців, створює сприятливі умови для співробітництва учнів один з одним і з учителем. Зрозуміло, що часте використання таких уроків не є доцільним,бо воно призводить до перевантаження учнів.

Гра може бути окремим структурним елементом уроку. Наприклад, для мотивації навчальної діяльності можна провести гру «Склади термін» (робота в групах). На дошці записуються слова, використовувані на уроках фізики. З перших букв даних слів пропонується скласти термін, який буде вивчатися на уроці.

Аналогічну гру «Склади слово» можна використати при повторенні теоретичного матеріалу перед розв’язуванням задач. Клас об’єднується в команди. Кожна команда одержує картку, на одному боці якої написано літеру, а на іншому – запитання. Представник команди має право прикріпити літеру до дошки, якщо він правильно відповів на запитання. Уточнювати відповідь мають право вчитель і представники інших груп.

Практика застосування ігор засвідчила, що гра має, крім позитивних аспектів впливу на учнів, ще й негативні, які проявляються в додаткових витратах часу на підготовку, відволіканні уваги на продуктивну діяльність, порушення дисципліни та інш.

Із цих причин   більше схиляюся до використання на уроках не ігор, а ігрових ситуацій. Сюжетів для них існує досить багато.

Фізичний пінг-понг. Застосовується під час перевірки домашнього завдання. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі задають один одному запитання з теми домашнього завдання, які були підготовлені дома. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Ураховується оригінальність, кмітливість, гумор, ґрунтовність. Можна запросити декілька пар, як це відбувається на звичайних змаганнях.

Коментатор. Проводиться після вивчення теми. Учням пропонується відтворити зміст раніше переглянутої кінострічки, відеофільму; розкрити зміст картинки або схеми; прокоментувати дії вчителя під час виконання фізичного досліду. Учитель може призупинити коментар одного учня та запропонувати іншому продовжити. Сприяє розвитку пам’яті й уваги.

Кросворд. Прийом відомий, призначений для відпрацювання нових понять і повторення раніше вивчених. Можливі різні варіанти організації діяльності учнів з кросвордами.

§  Розгадати кросворд, заповнивши пропущені клітинки.

§  Сформулювати питання до слів, які даються учням у заповненому кросворді.

§  Заповнити кросворд, у якому виділені певні квадратики. Із літер, що потрапили до них, скласти ключове слово та розкрити зміст поняття.

§  Скласти кросворд, застосувавши поняття з тем, які визначає вчитель.

Одним із завдань сучасної школи є підготовка людини до навчання впродовж усього життя. Важливим елементом цієї підготовки є формування вміння самостійно набувати знання, користуючись різними джерелами інформації. Значну роль у навчанні фізики має підручник.

Для підвищення використання підручника, як джерела інформації, застосовую ігрові прийоми роботи з текстом.

Знайди помилку

Учням пропонується прочитати текст невеличкого параграфа. Потім підручник закривається, а за допомогою графопроектора проектується на екран цей самий текст, до якого внесені певні зміни (бажано помилкові). Учням пропонується прочитати текст на екрані, порівняти з тим, що запам’ятали з прочитаного, і виявити розбіжності (помилки). Зафіксувати їх в зошиті. Оцінювання діяльності учнів може бути заплановане або урахуванням участі в усному обговоренні, або шляхом перевірки зошитів.

Чомучка

Сутність цього прийому зводиться до такого: прочитавши текст, учні повинні сформулювати до нього шість журналістських запитань: що? де? коли? як? чому? навіщо?

 Тямущий учень.

Після читання тексту учням пропонується скласти до нього якнайбільше запитань. Причому запитання можуть бути різного характеру: уточнюючі, проблемні, пояснювальні, прогностичні та ін.. хто більше складе запитань (у кого буде довший список), той і переміг.

Гра, будучи розвагою, відпочинком, здатна перерости в навчання, творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

Конфуцій сказав: «Учитель та учень ростуть разом». Ігрові технології дозволяють рости як учням, так і вчителям.

Бібліографія

1.    Ващенко Григорій. Загальні методи навчання. – К. 1997.

2.    Протасова О.І. Роль дидактичних ігор у процесі вивчення фізики//Фізика та астрономія в школі. – 1999. – №4. – С. 10-11

3.    Шарамова В., Дубас З. Нетрадиційні уроки фізики. – К. 2003

4.    Шарко В.Д. Сучасний урок фізики. – К. 2005

5.    Інтернет-ресурси