РОЗВИТОК ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ТРВЗ-ПЕДАГОГІКИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Олена Горобець, учитель української мови та літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Могильне

Анотація.  Учитель сам творить педагогічний процес. І дуже важливо, щоб дитина під час навчання могла якнайкраще  проявити свою активність і творчість. Вирішенню проблеми розвитку творчих здібностей сприяє наукова технологія ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких задач). У  статті представлено досвід щодо використання елементів ТРВЗ-педагогіки на уроках української мови та  літератури для розвитку творчого мислення учнів.

           Освіта – це шлях дитини до самої себе, але цей шлях вона проходить не одна, а йде ним разом із учителем. І саме тому на вчителеві лежить велика відповідальність – обрати правильний курс на здобуття освіти його вихованцем. За багато років педагогічної діяльності переконалася, що для успішного засвоєння навчального матеріалу, для формування моральних і естетичних переконань,  для самоствердження   учні  повинні вміти мислити.   Одним із сучасних методів навчання творчого мислення є теорія розв’язання винахідницьких задач – ТРВЗ. Основи цієї технології розроблені інженером і письменником-фантастом Г. С. Альтшуллером. ТРВЗ – це універсальна методична система, яка дозволяє поєднувати предметно-пізнавальну систему з методами активізації та розвитку мислення. [1] ТРВЗ-педагогіка ставить за мету формування потужного мислення і виховання творчої особистості, готової до розв’язання складних проблем у різних сферах діяльності.   Вправи на розвиток творчого мислення ставлять дітей у таку ситуацію, коли вони повинні порівнювати, узагальнювати, робити висновки, аналізувати. [2]  

       На уроках української мови та літератури використання методів ТРВЗ має значний потенціал для формування словника учнів.  Розвитку мислення та мовлення учнів сприяє використання таких методів ТРВЗ, як емпатія,  синектика,  гра «Добре-Погано», прийоми «Кола по воді», «Навпаки» та інші. Метод емпатії передбачає ототожнювання самого себе з ким або чим-небудь, вчить дітей змінювати точку зору на звичні об’єкти за допомогою перетворення. Застосовую цей метод для розвитку фантазії та уяви дітей. Наприклад, пропоную написати твори-перевтілення «Я- калина», «Я - річка», «Я-підручник» і т. д.  Одним із улюблених методів творчої уяви є різновид «мозкового штурму» - синектика. За допомогою цього методу діти вчаться вільно висловлюватися, поважати свою і чужу думку, набувають вміння вислуховувати товариша, не боятися помилитися і намагаються висунути якомога більше пропозицій. Наприклад, при вивченні поеми Т. Г. Шевченка «Катерина»  ставлю завдання: «Уявіть, що б сталося, якби батьки не вигнали Катерину з дому» ( тут фантазії дітей немає меж).

           Значної уваги надаю викладанню програмового матеріалу  укрупненими частинами. Це легко можна зробити, використовуючи схему системно-функціонального аналізу (СФА), яка містить у собі використання не лише методів ТРВЗ, а й ейдетики (додаток 1).   Вивчення  матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх системність. Так,  наприклад,   під час вивчення   теми «Займенник як частина мови» за допомогою схеми СФА діти уже на першому уроці знайомляться із граматичними ознаками, синтаксичною роллю, усіма розрядами займенника (додаток 2), а на наступних – без труднощів виконують морфологічний розбір займенника, закріплюючи вивчений матеріал.  Таким чином, в  учнів формуються вміння узагальнювати, систематизувати, досліджувати. Внаслідок систематичного використання  схеми СФА   досягається економія навчального часу, створюються умови для активізації пізнавальної діяльності. Системно-функціональний аналіз забезпечує системний підхід для аналізу ситуацій та об’єктів, дозволяє знаходити зв’язки між елементами, згрупувати інформацію, отриману учнем на уроці, та сформулювати висновки, удосконалити мовленнєві навички учня, його уяву. Схема СФА допомагає:

-         прокоментувати поняття, відтворити його за опорною схемою;

зробити компаративний аналіз понять;

-         побудувати зв'язну розповідь чи наукове повідомлення за опорою;

передати своє ставлення до поняття;

-         навести додаткові аргументи про поняття, використовуючи інші джерела інформації;

-         пов'язати поняття з асоціативними образами.                                               

          Впровадження  в педагогічну практику схеми СФА спонукало мене до створення  електронного посібника  «Синтаксис у схемах СФА», який є зручним для навчання   учнів   та  підготовки  їх  до ЗНО.  Теоретичний матеріал  в даному посібнику подано в зручній для користування формі. Учні за допомогою запропонованих схем без труднощів можуть відновити у пам’яті матеріал, що вивчався раніше.

    З метою створення умов для якісного засвоєння навчального матеріалу,  підготовки учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі проводжу  уроки з використанням комп'ютерних технологій. Завдяки мультимедіа (презентація, демонстрація ілюстрацій, використання   відеофрагментів)  навчальний матеріал  зацікавлює учнів.

          Головне у роботі вчителя – результативність. Використання на уроках інноваційних методів навчання  вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів. Тому, щоб виявити рівень навченості учнів, використовую  різноманітні методи контролю: тести, експрес-опитування, самостійна робота, кодові диктанти. Практикую застосування випереджувальних завдань, метою яких  є  спонукання учнів до самостійної  роботи, формування у них позитивної мотивації до навчання, готовності до самоосвіти, прийомів розумової діяльності. Виконання випереджальних індивідуальних завдань  учнями з високим та середнім рівнями пізнавальної діяльності спрямоване на поглиблення та розширення знань, розвиток творчих здібностей. Учням з низьким рівнем пізнавальної діяльності такі завдання даю з метою розвитку мислення, запобігання та  ліквідації прогалин у знаннях. Наприклад, перед вивченням будь-якого твору пропоную  одним учням заповнити «паспорт» твору (додаток 3),  іншим  - схему системно-функціонального аналізу (СФА).  Це цікавий і корисний вид роботи. Діти краще запам’ятовують ту інформацію, яку здобули самостійно.

        ТРВЗ-педагогіку можна назвати школою творчої особистості,  оскільки її девіз - «творчість у всьому»: у постановці питання, в прийомах його рішення, в подачі матеріалу. У ній немає методів у звичному сенсі слова, є інструмент, за допомогою якого  учитель   «винаходить» свою педагогіку.  

        Переконана, що провідним засобом педагогічної роботи має бути діалог дорослого з дитиною, а формою активності — творчість.

Бібліографія

1.     Альтшуллер Г. С. Знайти ідею. Вступ до теорії розв’язання винахідницьких задач.-Новосибірськ: Наука, 1986.-224 с.

2.     Макрідіна Л. О. Технологія творчості ТРВЗ| Управління школою.2003.-№32 (44) – с. 12-26

3.     Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004.