субота, 24 січня 2015 р.

ДІАЛОГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

Галина Блашків, вчитель світової літератури навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» с. Соломія Гайворонського району Кіровоградської області.

В даній статті йдеться про використання на уроках світової літератури інноваційних технологій, зокрема діалогових на всіх етапах роботи з літературним твором, що сприяє підвищенню зацікавленості учнів до художніх творів, розвитку у них читацьких здібностей, активізації та включенню у пізнавальну діяльність.


Серед позачергових завдань, що вирішує сучасна школа, чільне місце посідає завдання всебічного розвитку особистості школяра. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів.
Метою сучасного уроку вже є не нагромадження знань, а пошукова діяльність. На уроці має бути співпраця вчителя й учня, що будують свою навчально-пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця. Саме тому в полі зору вчителя має бути вирішення проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності, а відтак відповідні відчуття, що дають спілкування з літературними шедеврами.
Сучасний урок літератури, побудований з урахуванням особистісно  орієнтованого навчання, вимагає переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Серед інших інноваційних тенденцій вивчення літератури  застосовуються діалогові технології навчання.
В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Таке навчання сприяє формуванню навичок і вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.
Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.
Відомі  вчені - літературознавці в своїх наукових статтях підкреслювали
велике значення діалогу в процесі навчання. Праці М.М. Бахтіна (відомого філософа, літературознавця),  А. Матюшкіна (психолога), С. Ю.Курганова,   Г.Г. Гадамера дають потужний поштовх до практичного застосування їхніх ідей в організації уроку, заснованого на навчальному діалозі. Теорія російського філософа, літературознавця М. Бахтіна про діалогічну природу художньої словесної творчості стала базовою для подальших досліджень. Він логічно доводить, що читач сприймає матеріал активно, додає до свого досвіду нову точку зору, що пропонується  в тексті письменником. Також в наукові працях, статтях, посібниках вітчизняних методистів Л. Мірошниченко, О. Ісаєвої, Ж. Клименко, О. Куцевол, А. Вітченка, А. Мельник, О. Ратушняка,  висвітлюються основні шляхи становлення компетентної особистості, здатної аналізувати художні твори, вступати в діалог з автором.
Головним  завданням вчителя – словесника є формування уважного читача з добре розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, готового до обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.
Для реалізації поставленої мети  можливо використовувати інноваційні технології, зокрема діалогові практично на всіх етапах роботи з літературним твором.
І   Етап – підготовка до сприйняття літературного твору.
Мета: зацікавити учнів, пробудити бажання прочитати твір.
На цьому етапі  використовуються такі види і форми діалогового навчання:
-         виставка книг письменника;
-         виставка ілюстрацій до творів;
-         демонстрація на географічній карті країн, в яких жили і творили письменники, портрети митців. Це посилює інтерес до книги, діти легше і швидше запам`ятовують імена і прізвища письменників.
-         розгадування  кросвордів, ребусів, у яких зашифровані прізвища письменників, назви творів, імена персонажів;
-         прогнозоване читання та обговорення початку твору;
-         бесіда стосовно назви твору (асоціативна робота зі словами
назви роману Ж.Верна «П`ятнадцятирічний капітан», створити асоціації до слова «капітан»).
ІІ Етап – читання тексту, сприйняття, розмірковування над ним.
Мета:  навчити учнів правильно, вдумливо, виразно читати і розуміти прочитане.
Можливе  використання таких форм навчання:
-   коментоване читання;
-         аналітична бесіда під час читання ( А. де Сент - Екзюпері «Маленький принц», читання перших двох розділів ( Яке враження справив на вас льотчик? Чому він вважає себе ще самотнішим, ніж той, хто потерпів корабельну катастрофу? Як він реагує на появу хлопчика? );
-         читання під музику (наприклад, при вивченні у 8 класі творчості Рудакі, використовуються народні персько-таджицькі мелодії);
-         лексична робота під час читання ( читаючи, учні виписують в зошити незнайомі слова, потім їх разом пояснюють).
Ці форми роботи вчать учнів правильно читати твори, вдумливо. Коли дитина розуміє те, що читає, тоді їй цікаво, хочеться поділитися своїми думками з іншими.
ІІІ Етап – підготовка до аналізу твору.
Мета: «викликати» учнів на діалог.
-         Бесіди про первинне сприйняття твору: (Які ваші перші враження від прочитаного?  Чим захопив вас цей твір? Хто з героїв сподобався і чим саме? Який з епізодів твору сподобався?);
-         створення системи запитань самими учнями;
-         Дискусійне обговорення однієї з проблем;
-         Ілюстрування (чому саме цей епізод зображений на малюнку?).
Цей етап роботи з художнім текстом дає змогу визначитися з колом проблем, які потрібно вирішити на наступному етапі.
ІV Етап – аналіз твору.
Мета: повернути до учнів твір новими гранями, допомогти зрозуміти думки митця, захопити майстерністю художнього зображення.
-         Спостереження за композицією (при вивченні Ч. Діккенса «Різдвяної пісні в прозі»);
-         Створення сюжетного ланцюжка до різних творів;
-         Робота з художніми деталями;
-         Складання різних опорних схем ( «Подорож Маленького принца», «Шлях Герди до Кая»);
-         «Гронування» (тема: ліричний герой А. Міцкевича);
-         Кола Вена (Гамлет – Сихізмундо);
-         Літературні паралелі (н-д, порівняти сбрази Джима Хокінса і Діка Сенда);
-         Визначення художніх засобів, які використовує автор і т. ін.
V Етап – підсумковий.
Мета: підбиття підсумків того, про що йшлося на уроках, чи вдалося учням  піднятися на вищу сходинку розуміння тексту.
Доречно на цьому етапі використовувати:
-         підсумкову фронтальну бесіду;
-         відповіді за тестами;
-         дискусію («Що дорожче у житті: романтика пригод чи спокій близьких» за повістю М. Твена «Том Сойєр»);
-         інсценування;
-         відгук;
-         «Мікрофон»;
-         літературні ігри, творчі роботи.
Застосування на уроках літератури різних видів і форм діалогового навчання, сприяє підвищенню цікавості учнів до художніх творів, розвитку у них читацьких здібностей, активізації та включенню у пізнавальну діяльність.

Бібліографія.
1.     Ісаєва О. Діалогічна модель вивчення зарубіжної літератури в школі.// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007, № 3.
2.      Ісаєва О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної літератури в школі//Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005, № 9.
3.     Мартинець А. І. Сучасний урок зарубіжної літератури.К.: Основа, 2005.
4.     Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. – К.: Вища шк., 2007.
5.     Пометун О. І. Пироженко Н.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник – К.: А.С.К., 2004.




4 коментарі:

  1. Ірина Береза27 січня 2015 р. о 04:11

    Маю схожість з Вами у думці, що метою сучасного уроку має бути не нагромадження знань, а пошукова діяльність.У цьому набагато більше користі. Дайте дітям завдання знайти чи щось прорахувати у творі (кількість епітетів чи порівнянь; у якому році закінчив школу чи навчальний заклад письменник), і це спонукає їх не лише знайти відповідь на поставлене запитання, а й мимоволі примусить учня перечитати матеріал, систематизувати прочитане, зробити висновок, акцентувати на чомусь увагу, покращити навички читання, пам"ять, увагу, розвине логічне мислення тощо. Застосування на уроках літератури різних видів і форм діалогового навчання є дієвим і дійсно сприяє підвищенню цікавості учнів до художніх творів, розвитку у них читацьких здібностей. У висновку маємо гарні результати. Хочу, щоб Вашу статтю перечитали колеги. Дякую за співпрацю.

    ВідповістиВидалити
  2. Оксана Здерчук28 січня 2015 р. о 07:08

    Дійсно, застосування діалогового навчання підвищує цікавість учнів до художніх творів.А якщо учень зацікавився, то це успіх учителя. Дякую за статтю. Бажаю творчих злетів!

    ВідповістиВидалити
  3. Кожен учитель світової літератури формує особистий стиль роботи, свій власний інноваційний підхід до викладання літератури. Урок літератури – це особливий урок, не схожий на інші. Прочитавши Вашу статтю, я розумію, що Ваші уроки є чудові.Ваші напрацювання буду використовувати і у своїй роботі.Успіхів Вам. Тригубчак А.

    ВідповістиВидалити
  4. Дуже цікавий матеріал. Такі методи справді дають змогу зацікавити учнів, та активізувати їхню увагу при читанні художніх творів. Хлівнюк І.

    ВідповістиВидалити