субота, 24 січня 2015 р.

ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Тетяна Пасєчнік, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 2 м. Гайворон Кіровоградської області

В даній статті йдеться про використання проектної технології в початковій школі, її специфіку, (врахування вікових та психологічних особливостей учнів), про необхідність контролю вчителями всіх етапів проектної діяльності, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Однією з переваг методу проектів є опанування проектування не лише як навчальної технології, а  як уміння самостійно вчитися, критично мислити, організовувати та планувати своє подальше життя.


Сьогодні в Україні відбувається реорганізація системи осві­ти, яка орієнтована на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами цільових установок, зокрема: перехід від основної мети - всебічний і гармонійний розвиток підростаючого покоління - до формування особистості учня, розвитку його здібностей, талантів, розширення наукового світогляду, нарощення культурного рівня. Відбувається зміна освітньої парадигми: пропонується новий зміст, інші підходи, нестандартні форми роботи, інші відносини і цінності, інший педагогічний менталітет.
Саме тому таким актуальним питанням залишається в педагогіці, і на сьогодні формування пізнавального інтересу шко­лярів. Значення пізнавального інтересу для розвитку особи­стості ґрунтовно розкрито в роботах видатних педагогів минулого, зокрема Г. Сковороди, В. Ушинського, Я. Коменського,   В. Сухомлинського, А. Макаренка. Усі вони висловлювали думки про те, що успішність дитини залежить від розвитку його пізнавальних інтересів, підвищення творчої активності. Стійкий пізнавальний інтерес є основою всієї навчально-виховної роботи з дітьми, запорукою розвитку творчої активності та нарощення культури навчальної діяльності. У початковій школі важливо пробудити пізнавальну активність учнів, що стане фундаментом розвитку творчої активності особистості[4, с. 206].
Завдання сучасного вчителя в умовах впровадження оновленого Держстандарту модернізувати навчальний процес так, щоб забезпечити його пошуковий та дослідницький характер шляхом упровадження інноваційних технологій і різноманітних форм і методів навчання з метою формування життєвих компетентностей учнів. За цих умов навчальна праця дитини стає активною, цікавою, результативною.
Досвід показує, що ефективно ця проблема може вирішу­ватися шляхом впровадження сучасних педагогічних техноло­гій, зокрема методу проектів. Такий підхід забезпечує одно­часний розвиток, навчання й виховання дітей, тому як активізує творчу та пізнавальну діяльність під час виконання проектів.
Проектна діяльність безпосередньо впливає на розвиток учня. Для кожного вчителя є незаперечним той факт, що навчальні досягнення молодшого школяра перебувають у тісному зв′язку з особливостями його пізнавальних процесів (сприймання, пам′яті, мислення, уваги, уяви, мовлення).
Велике значення для розвитку пізнавальних процесів мають зовнішні та внутрішні мотиви учня. Досвід роботи та педагогічні спостереження дають підставу стверджувати, що у переважної більшості молодших школярів яскраво виражені зовнішні мотиви, які виявляються в їхній допитливості, прагненні бути дорослими, активному сприйнятті всього нового й незвичного. Ці мотиви спонукають учнів також до розробки навчальних проектів. Однак майже не задіяними при цьому залишаються внутрішні мотиви. Це, зокрема, почуття обов′язку, бажання вчитися, любов до книги, пізнавальні інтереси, потяг до самоосвіти, прагнення до успіху тощо.
Таким чином, метою моєї роботи є відшукання такого механізму, щоб друга група мотивів стала домінуючою у навчальній діяльності учнів.
Таким механізмом, на мою думку, є метод проектів.
Основна мета методу проектів полягає в тому, щоб актуалізувати необхідні знання, уміння, навички учня на відповідному рівні; навчити застосовувати їх практично у взаємодії з товаришами, учителем, у своїй життєдіяльності; стимулювати учня до самореалізації, до творчої навчальної діяльності. У той же час використання методу проектів забез­печує позитивну мотивацію й диференціацію в навчанні, доз­воляє охоплювати різні навчальні предмети, більш повно вико­ристовувати міжпредметні зв'язки, навчати використовувати свій досвід на практиці, самостійно здобувати інформацію, здійснювати такі розумові операції, як-от: аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, систематизація інформації тощо. Основне завдання проектної діяльності - озброїти школярів комплексом таких знань, умінь, навичок, досвіду, що допоможуть йому у вирішенні проблем, пошуку та дослідженнях життєвих ситуацій. «Суть проектної технології - формувати інтерес в учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань та через проектну діяльність, яка у своїй основі передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Проектна діяльність як форма навчально-пізнавальної актив­ності учнів має значний розвивальний потенціал» [1, с. 104].
Використання проектної технології у початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів. Усі етапи проектної діяльності повинні ретельно контролюватися вчителями, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі.
Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:
·        уміння працювати в колективі;
·        уміння розділяти відповідальність;
·        аналізувати результати діяльності;
·        відчувати себе членом команди;
·        навички аналітичного погляду на інформацію;
·        здатність до адекватної самооцінки.
Проект – це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення певного унікального кінцевого продукту. Проект розглядають як "п’ять П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація.
Шосте "П" проекту – його портфоліо, тобто папка, у яку зібрані всі робочі матеріали (чернетки, плани, звіти тощо).
Основні етапи роботи у проекті
1 етап – Організаційний
Учитель повідомляє учням тему, мету, кінцевий продукт проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції.
2 етап – Підготовчий
Відбувається збір матеріалу, ознайомлення з навчальною інформацією, виконання тренувальних вправ.
3 етап – Проектна робота
Починається проектування "макета", опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі учні звертаються до довідників, словників, до вчителя для одержання додаткової інформації.
4 етап – Оформлювальний
На цьому етапі відбувається остаточне оформлення кінцевого продукту (малювання, складання, розфарбовування, оформлення презентації тощо). Це може відбуватися як у школі, так і вдома.
5 етап – Презентація проекту
Учні розповідають про свою роботу у проекті, демонструють кінцевий продукт, захищають ідею, зміст, відповідають на запитання опонентів.
6 етап – Підбиття підсумків
На цьому етапі вчитель (координатор проекту) та учні (учасники проекту) аналізують виконану роботу, виявляють її переваги та недоліки, оцінюють свою участь у проекті, складають плани на майбутнє.
В основу типології проектів можна покласти різні ознаки. Наприклад, залежно від кількості учасників, проекти можуть бути індивідуальними, груповими (2–6 осіб), колективними; залежно від часу, витраченого на реалізацію, проекти можуть бути короткотривалими (1–3 уроки), середньої тривалості (до місяця), довготривалими (кілька місяців). За тематичною спрямованістю проекти бувають дуже різноманітними: мовні, екологічні, етнографічні, країнознавчі, з прав людини, соціологічні тощо. Не завжди легко визначити тип проекту за тематичною спрямованістю, адже більшість із них за своєю сутністю є міждисциплінарними.
В своїй діяльності використовую метод проектів на уроках природознавства, літературного читання, основи здоров′я, я у світі, трудового навчання та, звичайно, у позакласні роботі: "Літературні казки″, ″Захисти природу″, ″Чарівне мистецтво квілінг″, ″Дружба – велика сила!″, ″Ми чекаємо на тебе, святий Миколаю!″.
Враховуючи все вищесказане, слід додати, що вчитель виконує багато специфічних ролей під час організації, керу­вання та реалізації проектів дітьми. Він ентузіаст, спеціаліст, консультант, організатор доступу до ресурсів і необхідним спеціалістам, керівник, порадник, партнер, наставник, приклад для наслідування. Учитель може працювати як індивідуально з учнем, так і з окремими групами дітей, з колективом класу на основі загального для всіх дітей проекту або окремих проектів для відповідних груп дітей.
Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. За своєю сутністю робота над проектом має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися.
Отже, можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Врешті це сприяє підготовці молоді, яка грунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути конкурентноздатною на європейському і світовому освітніх просторах та на ринку праці.

Бібліографія

1.      Баранова А. Проектна технологія як засіб формування інтересу до навчання молодших школярів / Анастасія Баранова // Освіта і управління. - 2011. - Т.14. - № 2-3. - С.102-105.
2.      Метод проектів у початковій школі.  Упор.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк, ТОВ Видавництво «Шкільний світ», 2009.
3.      Проекти в початковій школі: тематика та розробки занять / упоряд.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк. - К.: Шк. світ, 2007. - 128 с.

4.      Пікуль О.І., Чумаченко Л.М. Проекти в початковій школі як інструмент формування пізнавального інтересу учнів// Таврійський вісник освіти. – 2013. №3 (43).




4 коментарі:

  1. Дійсно метод проектів відноситься до однієї з інноваційних технологій .Дуже добре, що Ви залучаєте дітей до проектної діяльності. Таким чином в учнів виробляються навички самостійності, творчості та відповідальності. Дітям молодшого шкільного віку інколи важко самостійно виконувати те чи інше завдання у проекті, тому часто учителі початкових класів залучають до проектної діяльності батьків. Чи залучаєте Ви до співпраці батьків? Дякую! Бажаю подальших успіхів Вам і Вашим учням!

    ВідповістиВидалити
  2. Тетяна Володимирівна.Ви підготовили чудову статю. Адже проектна діяльнісьть вчить учнів начатися постійно бути у творчому пошуку. Успіхів Вам.

    ВідповістиВидалити
  3. Тетяна Володимирівна, Ви молодець!!!Успіху Вам в роботі!Ви вмієте організувати як дорослих людей, так і маленьких учнів!!!Талановита людина)))

    ВідповістиВидалити
  4. Ваша стаття є надзвичайно цікавою для вчителів, адже проектне навчання розвиває у дітей самостійність, творчість, цікавість до вивченої теми. Бажаю Вам творчих злетів у роботі з учнями!

    ВідповістиВидалити