середа, 28 січня 2015 р.

СТРУКТУРА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ СЕЛА ХАЩУВАТЕ


Олена Вдовиченко, директор загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів с.Хащувате Гайворонського району Кіровоградської області


         В статті йдеться про управлінську діяльність загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Хащувате, яка грунтується на принципах демократи­зації, гуманізації, орієнтації на ін­новаційні процеси, формуван­ня творчої особистості, а також принципи справедливості, ініціативи, стабільності педагогічного колективу. Адміністрація школи по­єднує класичні та інноваційні під­ходи до управлінської діяльності.


                                                         «Логіка педагогічного керівництва школою                                                           така, що неможливо працювати, якщо ми                                                  не будемо постійно аналізувати зв'язок сьогодення                                                     з минулим та майбутнім»
                                                                                              В. Сухомлинський
Школа на селі — це центр розвитку громади, своєрід­ний оберіг, добрий, сучасний, затишний, комфортний дім і теплий вогник для дітей і дорослих. То­му проблема реформування осві­ти в сільській місцевості належить нині до найактуальніших. Свід­ченням цього є низка державних документів, спрямованих на роз­виток сільської школи. Відповідальне завдання стоїть перед шко­лою сьогодні: дати суспільству творчу, конкуруючу, адаптовану до часу, патріотично налаштовану особистість. Тому адміністрація школи свою управ­лінську діяльність зосереджує на створені такої моделі управління, що дає змогу мак­симально реалізувати  творчі можливості кожного вчителя і учня на шляху до успіху.
Адаптивне управління
Ясно, що ключовою фігурою був і залишається директор. Саме від його вміння привести в сис­тему всі аспекти управління за­лежить результат роботи школи. Структура показує тісну співп­рацю директора з затупником по НВР, педагогічною радою, батьківським комітетом, радою школи, тощо. Делегуючі повноваження належать заступнику директора з навчально-виховної роботи, керівникам мето­дичних об'єднань, вихователям ГПД, психологу . Ми залишаємо управлін­ський цикл на основі підтримки всіх ініціатив, врахування пропо­зицій і на цій основі приймаємо управлінські рішення. Ми намагаємося тісно поєдна­ти між собою всі ланки цієї струк­тури, спрямувати роботу так, щоб діяла кожна ланка управління: і педрада, і рада школи, і батьків­ський комітет, і учнівський актив.
У ході роботи в управлінській діяльності адміністрацї школи склав­ся свій стиль керівництва, який визначається та­кими параметрами:


·        делегування керівником своїх повноважень;
·        участь підлеглих в ухваленні рішень, коли кожен відчуває, що має пряме відношення до управ­ління школою;
·        інформованість підлеглих.
Саме від  інформованості підлеглих залежать успіхи роботи  колективу.  Систематично  ми проводимо опера­тивні наради, на яких інформуємо  членів колективу про всі сторони навчаль­но-виховного процесу, накази, ін­струкції з будь-яких інстанцій;  робимо постійний самоаналіз влас­ної управлінської діяльності;  розвиваємо  управлінську куль­туру —без її врахування керівник може бути не прийнятним колек­тивом.
Ми побачили, відчули, що са­ме такий стиль керівництва дає результати: працювати стало зна­чно легше; педагогічний колек­тив готовий до виконання завдань і психологічно, і морально, бо ро­зуміє, що вся робота буде аналі­зуватися з відповідними висно­вками.
Нині в умовах реформуван­ня освіти для керівника школи важливо зуміти спланувати, сис­темно вибудувати управлінську діяльність. Для того керівник школи повинен знати, чого хо­чуть учні, вчителі, батьки й, зре­штою, суспільство. І тому метою школи було визначено побудову адаптивної системи управління, яка передбачає орієнтацію на особистість: учня, педагога, бать­ків, співробітництво всіх учасни­ків навчально-виховного процесу. Адже й сучасне управління осві­тою ставить завдання: орієнтуватися на особистість (дитину, учня) та тісне співробітництво всіх учас­ників педагогічного процесу, по­чинаючи від керівника, вчителя, батька у становленні цієї особис­тості.


В основу своєї управлінської діяльності ми поклали перехід від традиційно­го
до адаптивного управління як гнучкого оптимального, орієнто­ваного на реальність, як дієвого у конкретній ситуації, за певних умов (див. додаток 1).
Ми переконались, що адап­тивне управління сприяє розви­тку школи, колективу, задоволе­ності власною працею та твор­чому зростанню кожної особис­тості.
На перше місце ми поставили підвищення гнучкості управлін­ня, яка проявляється в обов'язко­вому узгодженні при прийнятті управлінських рішень. Будь-які рішення ми узгоджуємо, проявля­ємо солідарність з усіма членами колективу. Це є свідченням того, що управлінська діяльність адміністрацї школи побудована на принци­пах демократизму.
Другим важливим моментом є децентралізація, тобто посилен­ня розподільної відповідальності та розмежування колегіального та адміністративного управління. Не можна сьогодні повністю від­мовитись від адміністративного управління і замінити його коле­гіальним, бо ініціатива директо­ра школи є надто вагомою і дуже важливо, щоб вона задовольня­ла інтереси підлеглих. Яким би творчим не був колектив, він по­требує адміністратора, керівника, творця, лідера.
Наступним пріоритетом є пе­реорієнтація діяльності школи на задоволення потреб батьків, учнів, педагогів. Вивчення цих потреб ми проводимо через анке­тування, співбесіди, індивідуаль­ну роботу.
Ще одним етапом модерніза­ції управління є спрямованість на результат:
постійна обробка інфор­мації; готовність спрогнозувати результат під час прийняття нетрадиційних рішень (сміливість, рішучість, вміння володіти собою в екстремальних ситуаціях).
Саморозвиток і самоорганізація
Методи і технології навчан­ня, які використовувалися рані­ше, вже не відповідають вимогам освіти. Адміністрація школи намага­ється вносити потрібні суттєві зміни в організацію та управлін­ня навчальним процесом (див. додаток 2).
Створення умов для само­розвитку і самоорганізації учня,  означає впровадження нетради­ційних методів навчання. Тут учитель повинен бути знайомим із типовими інтересами школярів, знати нахили і вподобання окре­мих учнів. Бажаною є цікавість, евристичність, яскравість подачі вчителями матеріалу, випереджу­вальні завдання, створення ситуа­цій успіху і власного вибору. Вар­то урізноманітнити форми роботи на уроці, спрямовані на створення оптимальних умов для самороз­витку кожного учня.
Створення умов для само­розвитку і самоорганізації вчи­теля.
Ціла система методичної роботи школи спрямована на те, щоб навчити вчителя швидко адаптуватися в сучасних умовах, вчасно озброюватися новими про­фесійними знаннями і вміннями, створювати умови для переходу на новий рівень професійної май­стерності, вчити працювати по-новому. Це ми здійснюємо через активне використання ІКТ,  проектну діяльність, електронні презентації педагогічнрго досвіду,  творчі звіти, портфоліо, створення папок самоаналізу,   введення нових форм роботи методичних нарад,  педрад, навчання вчителів на курсах за програмою Іntel® «Навчання для майбутнього», курси підвищення кваліфікації, семінари,  майстер-класи… Чималу роль відіграють районні  методичні об'єднання, школа передового педагогічного досвіду. Ке­рівники  районних  методоб'єднань докладають усіх зусиль, щоб усе цінне в роботі кожного вчите­ля могли побачити і застосувати у своїй діяльності колеги. Протя­гом року проводимо педради,  індивідуальні методичні консультації з окреми­ми вчителями з метою надання методичної допомоги в оволодінні технологіями самоосвітньої робо­ти.   Широкі можливості для самореалізації дає вчителям атестація, творчі звіти. Тут повинен бути тісний взаємозв'язок управління навчально-виховним процесом із упровадженням інноваційних тех­нологій у навчальному процесі. Безперечна роль у модерніза­ції управлінських функцій керів­ника школи належить самоосвіті та освіті. Кожен з нас знає і ро­зуміє, що керівник школи пови­нен бути грамотним управлінцем, систематично підвищувати рівень професійної майстерності, діло­вої активності, порядносі. успішності. Без цього немає керівника.
Директор школи має пам'ята­ти і розуміти свою відповідаль­ність перед людьми, усвідомити позитивні і негативні риси влас­ного стилю керівництва, навчити­ся користуватися всіма відомими психологічними методами та засобами управлін­ської діяльності, гнучко реагу­вати на різні ситуації, мудро приймати рішення.
Трансформування влади повноважень у владу авторитету
Тільки грамотні управлін­ські рішення, які виходять із ви­ще окресленої системи, можуть створювати імідж успішного керівника. Сила не у владі, а сила в авторитеті вла­ди. І кожен з керівників до цього приходить власним шляхом. Процес навчання буде ефек­тивним, якщо цілі, внутрішні і зовнішні мотиви учнів будуть узгоджені. Новий зміст і завдання сучас­ної системи освіти вимагають особливої уваги до особистості вчителя. Адміністрація школи свою управлінську діяльність спрямо­вує на те, щоб кожен учитель свої­ми власними способами досягав успіхів. Це ми здійснюємо через згуртованість колективу, через творчий пошук,  через створення спри­ятливого соціально-психологіч­ного клімату в колективі, співпра­цю керівництва з підлеглими, за­лучення підлеглих до управління та через задоволеність підлеглих своєю працею. Адміністрація шко­ли вивчила  колектив, його сильні сторони і прогалини. У результаті ми прийшли до висновку, що:
·        вчителі школи вільні у вибо­рі форм і методів навчання;
·        вважають, що результати праці здебільшого залежать від них самих;
·        за необхідне вважають упро­ваджувати педагогічні інноваційні технології;
·        вони знають, за якими кри­теріями оцінюється їхня робота;
·        упевнені, що успішно пра­цювати у школі не можна без по­стійного вдосконалення методів роботи.
Проте, ми бачимо, що ще не всі використані по­тенційні можливості колективу. Недостатня внутрішня мотивація до виконання поставлених завдань окремих членів колективу і це питання постійно знаходиться на контролі.
Цікавить  адміністрацію  школи і рі­вень психологічного комфорту: чи задовольняють педагогів відноси­ни з   адміністрацією школи? Директор та заступник  директора  школи враховують  на­віть ті думки вчителів, які вважа­ють, що встановленню гармонії у колективі сприяло б зменшення контролю їхньої діяльності з бо­ку адміністрації, бо саме адміні­стративний контроль принижує їхню гідність. Важливо для адміністрацї школи проводити вивчен­ня ефективності результатів праці вчителів.  Розуміючи, що авторитет шко­ли — це, перш за все, міцні знання наших вихованців, наші успіхи, результати участі в предметних олімпіадах, конкурсах, написання та захист науково-дослідницьких  робіт слухачів філії МАН, адміністрація школи спрямовує зусилля на розвиток творчої праці вчителів, її поєд­нання з творчістю учнів. А коли маєш творчого, успішного вчителя, можна очікувати на результати його ро­боти — творчого і успішного учня.
Так, відвідуючи, аналізуючи уроки, адміністрація школи намага­ється не повчати вчителя, а разом з ним створювати нові варіанти уроків, перевірити їх на практи­ці, шукати і знаходити найбільш ефективні методи, допомагати вчителю виробити свій власний почерк. Адміністрація прагне, аби вчи­телі усвідомили, що порада, ре­комендація керівника школи чи районного МК  до­помагає їх самовдосконаленню. 
Центр громадського життя
З розвитком демократичних процесів дедалі більшого значен­ня набувають громадські органи управління освітою. Нині від­бувається перехід від державного до державно-громадського управ­ління. Сьогодні наша шко­ла стала центром розвитку громади..Саме ми ініціюємо, організовуємо і проводимо для жителів села мітинги,  різноманітні родинні свята, конкурси, огляди, виставки, спортивні турніри, фото колажі. Адміністрація школи приділяє належну увагу питанню «Як на­близити батьків, громадськість, спонсорів до школи,  до  вирішення її проблем?».  Однак, для нашої школи це ще проблемне питання.  Свідомість і активність багатьох батьків низька. Свої сімейні обов`язки дехто намагається повністю покласти на школу, не завжди дослухаються до рекомендацій. Ми не домоглися того, щоб явка на загальношкільні батьків­ські збори стала   стовідсот­ковою.   
Чималу роль у навчально-ви­ховному процесі відіграє Рада школи, батьківський та учнів­ський комітети. Адміністрація школи у тісній співпраці з педагогічним, батьківським, учнівським колек­тивами намагаються, щоб школа мала власне обличчя, підтримувала імідж кращого навчального закладу району.
Батьки є ініціаторами багатьох доб­рих починань. Ефективною фор­мою роботи з батьками є лекції, консультації, спільні збори з учнів­ським та батьківськими колективами, анкетування батьків і учнів щодо визначення профілю навчання. Дні від­критих дверей, робота батьків­ського комітету засвідчують те, що батьки цікавляться проблема­ми школи, шукають компроміс у вирішенні важливих питань, профілактиці правопорушень.
Результатом спільної роботи адміністрацї школи, педагогічного, батьківського, учнівського колек­тивів та всієї громадськості села було зміцнено матеріально-технічну базу, встановлено нові вхідні двері, замінено майже всі старі вікна, окультурили територію школи.   Створено сайт на­шої школи. Вдячні відгуки надхо­дять на адресу школи від її колиш­ніх випускників.
Ми активно вико­ристовуємо наш народний музей історії 5-ї ГТА у навчально-виховному процесі: позакласна, пошукова робота, зв'язок поколінь, співпраця  з батьками, громадськими організаціями, пресою, телебаченням, обмін досвідом.
Сучасна освіта ставить нові ви­моги до особистості, паралельно з цим і до професійної діяльності керівника школи, його особистої культури та стратегії управління. Чимале значення в модернізації управління школою має управлін­ська культура  керівника  школи. Директор школи — це не просто керівник. Сьогодні він поклика­ний поєднувати в одній особі ролі вчителя, психолога, менеджера, методиста, державного інспектора, господарника, органі­затора навчального процесу, чуй­ного і уважного наставника дитя­чого і дорослого колективів. Право керувати — це високе право, і його треба заслужити високим профе­сіоналізмом. Культура працювати означає вміння правильно розста­вити кадри на вирішальних лан­ках, завжди бачити кінцеву мету і вибирати найбільш раціональні методи її досягнення (працювати творчо, успішно з перспективою). Важли­вим для керівника є вміння грамот­но управляти колективом — для цього я намагаюся бути обізнананою  з усіма документами, прийнятими в галузі освіти, консультуюсь з фахівцями районного ВО, методичним кабінетом. Важко переоцінити місце в управлінській культурі керівни­ка стилю спілкування. Я за­вжди намагаюся поважати учнів і підлег­лих, бути стриманою, доброзич­ливою, усміхненою. Кожного учасника НВП уважно вислуховую. Директор повинен вміти захистити вчителя. Сьогод­ні крик, зверхність, байдужість не дадуть результату.
Хочу відзначити, що чима­лий вплив на підвищення про­дуктивності праці, збереження працездатності має естетичне оформлення робочих місць. Ес­тетичне оформлення школи, клас­них кімнат, рекреацій, озеленення і чистота сприяють на­шим учням, учителям, працівникам в їх щоден­ній роботі, в досягненні успіхів.
Важливим складником управ­лінської культури є правова куль­тура — це знання юридичних основ управління, трудового за­конодавства, відповідних норма­тивних документів. Кожен з нас повинен вміти вибирати з Кодексу законів про працю найбільш ефек­тивні засоби для впливу на під­леглих. Правові норми охоплю­ють широке коло управлінських рішень керівника, починаючи з працевлаштування і закінчуючи звільненням підлеглих, оформлен­ням документації (наказів, розпо­ряджень тощо).
Як адміністратор, намагаюсь дотримуватися чіткого режиму роботи адміністрації школи, про­ведення нарад, засідань. Те, що може допустити, помилитися працівник школи — цього не має права адміністратор. Своє завдання керівника  вбачаю у безконфліктному спілкуванні з учителями, батьками, учнями.
Намагаюсь створити комфортні умови для всіх, хто переступає поріг нашої школи. Аби всі з радістю і задоволенням вранці починали день і після 16.00 успішно закінчували. Чимало зроблено адміністрацією нашої школи в модернізації управління діяльності через фор­мування педагогічного лідерства. Проте, поруч з досягненями, є  і проблемні кути, над якими ми будемо  пра­цювати далі.








6 коментарів:

  1. З цікавістю прочитала статтю. Вона дуже корисна як для директорів і заступників, так і для всіх учителів. Погоджуюся з думкою, що директор повинен вміти захистити вчителя,ніколи не дозволяти собі кричати на підлеглих. Якщо учитель криком компенсує свою фахову недолугість, то керівник - управлінську. Матеріал статті свідчить про велику роботу адміністрації і всього вашого колективу. Так тримати!

    ВідповістиВидалити
  2. Юлія Пошенко28 січня 2015 р. о 14:14

    Дякую за статтю.Переконана, що Ваша школа стала центром громадського життя завдяки Вашій, Олено Михайлівно, громадянській позиції, активності та ініціативі. Творчих Вам успіхів!

    ВідповістиВидалити
  3. Цікаво було познайомитися з методикою вашої школи і Вашою роботою, як директора. В статті дуже актуальними є спланована система управління. Найактуальнішою на мою думку являється система гнучкості управління. Спасибі за статтю. Успіхів Вам.

    ВідповістиВидалити
  4. Наталія Окрущак30 січня 2015 р. о 05:43

    Дякую за чудовий матеріал! Мені подобається Ваша структура управлінської діяльності, Ваш стиль керівництва. Бажаю Вам і Вашому колективу творчої наснаги.

    ВідповістиВидалити
  5. Дуже цікава стаття! Демократичний стиль управління й викладання, комфортні умови, затишний інтер'єр, рух до саморозвитку і багато іншого - ознака сучасної школи. А сільська школа - особлива, тому що є особливою інфраструктурою села. Успіхів і творчого натхнення вам, Олено Михайлівно!

    ВідповістиВидалити
  6. Ірина Береза31 січня 2015 р. о 12:40

    Прочитала статтю з великим задоволенням. Відчувається рука умілого керівника. На жаль, зовсім небагато директорів долучилося до конференції, а матеріалу викладено маса. Ще й якого! Гадаю, аби обговорення було жвавішим, можна було б отримати чудові результати:
    - прагнення кожного директора стати на крок ближчим до вчителя, учня, батьків;
    - бажання перевершити інших керівників у багатьох аспектах;
    - повага від учителів та учнів.
    Можна перераховувати багато, та варто зупинитися й відзначити цінність Вашого матеріалу. Імпонує, що Ви, Олено Михайлівно, вбачаєте своє завдання - як керівник - у безконфліктному спілкуванні з учителями, батьками, учнями. Погоджуюся з Вами, що від інформованості підлеглих залежать успіхи роботи колективу. Велика повага за те, що Ви прагнете знати, чого хо­чуть учні, вчителі, батьки й, зре­штою, суспільство; пам'ята­єте і розумієте свою відповідаль­ність перед людьми, усвідомлюєте позитивні і негативні риси влас­ного стилю керівництва. Напевне, ці та інші речі допомагають Вам бути успішним директором. Прагнути бути ідеальним не варто, лише тому, що ідеальних і не буває, а успішним варто. Бажаю залишатися завжди енергійною, творчою, мудрою. Ви, Олено Михайлівно, цілком правильно зазначили в своїй статті, що лише грамотні управлін­ські рішення, які виходять із ви­ще окресленої системи, можуть створювати імідж успішного керівника, тому слід завжди бачити кінцеву мету і вибирати найбільш раціональні методи її досягнення. Переконана, що Ви на правильному шляху. Успіхів Вам!

    ВідповістиВидалити